Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Тільки між нами і телефоном ... ВІДПОВІДЬ Прикро мені, що зайшло непорозуміння. У своїй рубриці за січень я не називаю тих людей фари сеями, які дають пожертви на церкву. Мова про несвідоме заохочування чи піддержування фарисей ських прикмет самохвальби деяких осіб за їхні добрі вчинки. Честь і слава тим людям, які жертвують свій час і гріш на церковні (чи громадські) діла. Але признай мо їм це за честь, що вони дають і хочуть давати на церкву, а не славмо їх за це, що всім приємно слухати свої імена. Тоді ця жертва з іншої мотивації. Тоді це є фарисейством, коли людина дає гроші для ’’слави”, що вона жертвує, а не виключно з охоти дати на церкву. Ще, може, старші люди пам’ятають, що в Україні, чи Европі, не давали ”на тацу" жертв в зазначеній коперті — хто й скільки. Це державні податкові звіль нення примусили нас в Америці збирати гроші в такий спосіб (що є досить не по-християнському)! Я ВІДГУКИ. На адресу редакції вплинуло кілька листів — відгуків на допис Л. Калинович у січневому числі в рубриці ’’Тільки між нами і телефоном”. Містимо винятки з двох листів та від повідь авторки січневого допису Л. Калинович. В інших листах аргументи повторюються. Мали ми теж кілька теле фонічних та особистих розмов на ту тему. У висліді мусимо підкреслити, що допис не був звернений до якоїсь кон кретної парафії чи то до осіб. Пригадуємо при тому, що образливих листів ми не містимо. Редакція "Високоповажана Пані Любов Калинович "Наше Життя” Високоповажана Пані! Моя дружина передплачує "Наше Життя", яке я також перечитую. Я прочитав Вашу статтю ’’Фарисейство”. Про читав знову і знову і не міг позбутися пригноблення Вашою критикою священика, а ще більше його парафіян-фарисеїв. Не знаю, в яких обставинах той священик працює, але можу Вас запевнити, що він був би далеко щасливішим і більш духовним, коли б не мусів журитися фінансовими і матеріяльними справами своєї церкви і парафії. Він ще читає "довжелезні списки” жертводавців, другі священики вже видають "бюлетені” щонеділі, і це їм улегшує працю духовну і проповідництво. Прошу йому помогти в тій справі! Прикро мені дуже, що устами своєї 14-пітньої дівчини, Ви називаєте його добрих парафіян "фарисеями”. Я певний, що їх жертви не є випливом їх самохвальби, але доказом любови Бога, Церкви і журбою за існування і розвій парафії і церкви. Чи за їх працю і жертви не належиться їм подяка і знаю між іншим одну з найбільших наших парафій на цім континенті, в якій дальше всі пожертви є ано німні. І помимо цього церкву побудовано нову, школу нову але парох ніколи про гроші не заповідав. І парафіяни це щиро оцінювали. Ми розуміємо проблеми різних парафій, головно при будові. Видавати друкований список жертво давців, може, є компромісом і тоді парафіяни можуть дома перечитати список, а в церкві слухати слово Боже. Любов Калинович Дякую всім читачам, що відгукнулися. Це доказ, що багатьох ця проблема турбує. Багато писали ”це точно так в нас, це Ви про нас писали”. Багато вже звикли до такого стилю. Але багато, головно молод ших не хоче з цим примиритися. Є, люди, які ходять в церкву рутиново, за звичкою, але є й такі, які йдуть таки в духовій потребі і хотіли б слухати слово Боже. Л. К. признання хочби й відчитанням їх імен і жертв. Я певний, всі ми слухали б ці списки без змучення, коли б і наші імена і жертви були між ними. о. Б. ї. В січневому числі журнала пані Любов Калинович зробила дуже важливе спостереження, мабуть в тій цілі, щоб дістати розв’язку дуже загрозливих об’явів які трапляються не лише в українських громадах. Для усунення недоліку, в першу чергу треба знати з якої причини той недолік постав. Щойно тоді, зусиллями цілої спільноти, можна старатися його усунути. Таких людей, які в щоденному побуті, кождого дня живуть за християнськими засадами є дуже мало, або "майже нема" в нинішних зматеріялізованих часах, бо християнський спосіб життя вимагає самопожертви, не шукає вигод. Наші вимоги є зовсім протилежні. Якщо виявляємо самопожертву, перепрацьовання, а навіть нищимо власне здоров’я, то це переважно з розрахунком на збільшення власного матеріяльного добра, чи забез печення "кращої долі" дітям, а навіть на витрати "ґудтайму”. Рідше трапляють "ідеалісти", що трудяться для власної слави, а ще менше таких, що віддають свої труди для громадського, церковного, чи політичного зросту. В основі віримо в існування Творця, почуваємося при- належними до Церкви і тужимо за "відновленням душі". Більшість із нас навіть присвячує якусь годину часу в тижні для нашої віри в Бога і не малий гріш виложив би кождий з нас, якби був певний, що може купити собі "вічність". Натомість ми ніяк не згідні віддати частину наших вигод із нашого високого життєвого стандарту. Навіть старців, або Д окінчення на с т . 17 НАШЕ ЖИТТЯ, БЕРЕЗЕНЬ 1977 15
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
