Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
В понеділок, 27-го жовтня я попрощалась на летовищу з Уляною Любович і з Нью-Йорком. Чи на завжди? Не знаю. В середу, після чотирьох з половиною місяців мандрівки, я благополучно долетіла до друзів, внука, дітей і Льоника, а найголовніше — привезла йому неушкоджену гітару! Вже хоч би для цього варто було їхати!.. Порівнюючи життя української еміґрації Америки, Канади й Австралії з Европою я маю враження, що ми в цих нових країнах поселення маємо дещо більше піонерського духа, й більше розмаху і менше законсервованости. Можливо, що причиною цього є те, що нас просто більше численно — більше в громадах. А може Европа, зі своїми закоріненими традиціями й століттями урамкованою ментальністю, тримає і наших людей в певних допасованих рамках старого світу. Можливо, що не вони там в Европі, а ми в нових країнах змінилися, стали більш ліберальними, вільнішими в поведінці, байдужими до зовнішніх форм та рукавичок, і, може, байдужнішими до ближніх. Життєвий стандарт наших українців в Европі, загально взявши, не є багато гірший, нашого, може навіть ліпший, хоч власних хат там мало хто має. Зате вони частіше ходять до театрів, на концерти (не лише в українських домівках), частіше подо рожують, менше звертають уваги на матеріяльні придбання. Щождо асиміляції — мені здається, що це питання там ще більше загрозливе, бо поперше, як я вже казала — там наших людей менше. А по друге: австрійська, німецька, французька, чи бельгійська культура нам більше імпонує, ніж американська чи австралійська і вона для нас більше сприємлива і близька. Та асиміляція не є прикметою лише українців, люди всіх націй асимілюються в чужих країнах, лише для нас це є більш болючим, бо в нас Д о к ін ч е н н я НА Ш А О Б К Л А Д И Н К А підписав особисто цар Миколай І. Помимо цієї заборони він малює. І знову його картини це історія його життя в неволі. У 1848 році їде він як член експедиції на Аральське море і його картини зображують усі етапи цієї експедиції а окремий цикл з життя й побуту казахів не тільки дає поняття про цю країну, але теж дає відчути глибоко людське відношення автора до тих людей. 1850 року за порушення заборони писати та малювати Шевченка знову арештують і засилають до Ново- петровського укріплення на пів острові Мангишлак. І знову геологічна експедиція вириває Шевченка з цілко витої неволі. Його завдання це зарисо вувати країну яку досліджували в пошуках за кам’яним вугіллям. Знову краєвиди, та цикл сепій з життя немає власної держави і втрата кожної людини стає і лишається втратою! Мішаних подруж в Европі також процентово більше, молодь, говорить чужими мовами, хоч багато дітей свідомих батьків (бо ж це залежить лише від батьків!) чудово знають українську мову. Та хоч всіх нас чужина дещо змінила — най головніша риса характеру всіх українців, де б вони не були, лишилась незміненою: українська теплота і щира гостинність! Де твій втомлений крок не ступає, Крізь міста, через гори, долини, Всюди в світі тебе привітає УКРАЇНСЬКА, ХОРОША ЛЮДИНА! казахів. Малює серію "Притча про блудного сина” (з 12 задуманих виконав 8) сцени з казарми, барельєф ’’Тріо” і багато інших. Часто деякі постаті з картин дивляться на нас Шевченковими очима, бо малює він себе, наприклад, в постаті Діогена, Робінзона Крузое, чи в такій картині як ’’Шевченко малює товариша”. 1857 року Шевченка звільняють. Повертається з неволі по Волзі, через Астрахань і Нижній Новгород. Знову пейзажі, портрети. Портрети виконує радо італійським чорним та білим олівцем. Особливо цікавить його Гра верство. Честахівський твердить, що Шевченко ввів до техніки офорта нові засоби, винайшов нові інструменти. Стає він відомим художником. У 1860 році Академія Мистецтв надала йому звання академіка за осягнення в галузі ґравюри. Сам Шевченко особливо цінить цю техніку, яка дає можливість поширювати мистецтво серед ширших кіл людей. За три роки життя на волі вийшло нове видання Кобзаря та Буквар. Плянує теж видання під ручників з історії, аритметики. За останні три роки свого життя намалював шість автопортретів. Видається начебто шукав сам себе. У 1861 році вмирає, маючи 47 років. Минуло більш століття від того часу. Поступ культури й цивілізації не злагіднив, а навпаки загострив умовини, в яких живуть і страждають люди на "нашій не своїй землі”. Коли Шевченкові твори, які він малював у неволі, збереглися, то Стефанії Шабатурі не тільки заборонили малювати, але й знищили усі її твори. Ще й досі актуальні для сучасного покоління слова Шевченка "караюсь, мучусь, але не каюсь”. У. Л. НАШЕ ЖИТТЯ, БЕРЕЗЕНЬ 1977 13 Зоя Когут "у від в ід и н а х в О л ім п ії Д о б р о в о л ь с ь к о ї і Й о сип а Гір н я к а Світл. В. Гриц и н. Z oia K o h u t d u rin g her v is it w ith O lim pia D o bro w olska and Osyp H irn ia k
Page load link
Go to Top