Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НЕЗАЛЕЖНІСТЬ,СВОБОДА, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Слова "незалежність”, с в о б о д а ” чуємо і вживаємо часто. Не тільки у пов’язанні з іменами батьківщини, народу, яких незалежність і св обода це найвищі, освячені кров’ю цілі. Для їх осягнення, задержання, оборони, сини цих спільнот посвячують не тільки труд свого життя, але й сам е життя. Але говориться і пишеться про незалежність і св о б о д у людини, про звільнення невільників, панщизняних кріпаків, а теж про звільнення і незалежність жінки. Вправді в цьому останньому випадку частіше, а бо рівночасно вживається слово рівноправність побіч незалежности. Саме ж б о за рівність п ер ед правом боролися наші, не то вже що мами, але й бабуні чи прабабуні. Цей рух ем ансипації має свої давні традиції, переходив різні еволюції залеж но від країни і від різних с о ц іа л ь н и х правних чи політичних, а теж звичає вих обставин. Залишив він свої сліди на суспільній ситуації жінок. Сьогодні ми, у другій половині XX століття, навіть не усвідом лю єм о собі скільки завдячуємо "суфражисткам”, які діяли на переломі двох останніх століть. До їхніх знімків приглядаємося інколи з поблажливою усмішкою несвідомі того, що б е з їхніх змагань ми не могли б студіювати, а навіть у щ оденному житті були б зв’язані тисячами різних ограничень. Одиноким життєвим шляхом, єд и н о ю ціллю дівчини було найти чоловіка. В більшості навіть не вийти за між, а бути відданою . Очевидно правна ситуація жінок не була і не є однакова у цілому світі. Про те писала Марта Тарнавська в "Нашому Житті” ч. 10 — 1973, чч. 1, 2 — 1974 р. Правна ситуація жінки в Америці не Гарантує їй повної рівности. Тож нічого див ного, що в останньому десятиріччі постав новий рух за ’’визволення” жінки. Наші жінки старшого покоління, які привикли були д о рівности п ер ед правом, яке все таки існу вало уже д о 2-ої світової війни в європейських країнах, від носяться д о цього руху, з упередженням, тим більше, що він приймає не раз досить драстичні ф орм и та вульгаризує цілі цього руху. Молодші жінки не знають багато про жіночий рух, а особливо про український жіночий рух д о 2- ої світової війни і уявляють собі, що це вони перші почали цей рух за права жінки. Цієї теми торкаємося тільки у сьогоднішній статті, не вичерпуючи її ані не виясняючи вповні. Постараємося повернутися д о неї у наступних числах. Тут ідеться нам тільки про сам е поняття вільної людини, вільної, незалеж ної жінки. Еріх Фром, соціолог і психолог каже, що осягнення свободи потягає за с о б о ю свідомість відповідальности за своє життя, свої вчинки. Сама св обода б е з цієї відповідаль ности це неповний об р а з людини. Може в тому полягає тепер нещастя неґрів, що, звільнивши їх з неволі, коли за них хтось рішав, ними кермував, їхні провідники не виро били у них почуття відповідальности за своє життя, свою сім ’ю, своє поступування. Коли жінка боролася за свою свободу, то на те і для того, щоб стати повноцінною лю диною , тобто лю диною , яка несе відповідальність за свої вчинки, яка вибирає сп осіб свого поступування, своєї дії. Інколи, можливо, вигідніше і легше було б коли б хтось за нас брав відповідальність. Навіть у випадку невдачі можна б на когось скинути вину. Тож хто хоче бути незалежним, свобідним, він зд о б у в а є не тільки привілей, він б ер е на с е б е тягар відповідальности. Можливо, що свобідна воля це найвищий, але й найтяжчий дар Пана Бога. Він робить з людини повноцінну істоту, але з цією гідністю зв’язаний тягар відповідальности за те що вона зробить зі своїм життям. Треба підкреслити, що звичаєво, з різних причин, українська жінка не мала у сімейному житті такої підрядної ролі як в інших народів. Це знаменито зоб р а ж у є Леся Українка у своїй драмі "Бояриня”. У нас навіть вживалося слово одружуватися замість виходити заміж, що вже говорить про певне взаємне зо б о в ’язання. Сучасна м олода жінка є незалежна, бо це її воля рішає, чи виходить вона заміж і за кого. Очевидно своє рішення спирає вона на почуваннях любови. Але ж правдива, зріла любов це не хвилеве захоплення, воно в’яжеться з почут тям відповідальности вже не лиш за с е б е , але і за другу людину. Не в тому сенсі, щоб її підкорити, нею кермувати, це ж б о скривлений обр аз любови. Відповідальність за другу, кохану о со б у це турбота за її духовий зріст, розвиток її особовости, сприяння її зусиллям проявити с е б е назовні. Рівність це не однаковість. Давно уже минули ті часи, коли жінки, які змагалися за рівність і незалежність, старалися уподібнювати с е б е навіть зовнішньо д о чоло віків. Тепер вони залюбки підкреслюють свої жіночі прикмети, свою жіночість. Але ж це не уявлення "жіно- чости" як якоїсь незрілої, безвідповідальної грайливости. Подружжя це взаємне зо б о в ’язання, отже і спільна від повідальність так за свою чи свого дружину, як і за всю сім ’ю. Хто говорить про якусь іншу "незалежність” жінки в сімейному житті, цей не д ум ає про жінку як про повноцін ну, зрілу, свідому своєї відповідальности людину. Закладаючи сім ’ю, відповідальність приймають на с е б е о б о є. Як рівні партнери вони повинні розділяти свої завдан ня, спільно працювати з таким поділом, який найбільш відповідає їхнім здібностям , спроможностям, та який найбільш доцільний для цілої сім ’ї. Обсервуючи сьогодніш ню м олодь подивляючи її і боліючи за неї, приходить на думку, що у сучасному вихованні дітей батьки у надмірній турботі за д ітей , у пере більшеному піклуванні не кладуть якраз натиску на вироблення почуття відповідальности не тільки за с е б е , але за своїх близьких. Таке почуття повинно бути притаманне не тільки дівчатам, але й хлопцям. Бо, як уже сказано у п о д ружньому зв’язку о б о є беруть на с е б е відповідальність. А спихати, складати усю вину за розклад сьогодніш ньої сім ’ї на жінку і на її "незалежність” це не тільки кривдити її, але теж зменшувати вартість і ролю чоловіків і їхній вплив та й їхню відповідальність за дітей і всю сім ’ю. Зводити ролю чоловіків у сім ’ї д о того, який приносить д о д ом у гроші, це все таки трохи принизливе. Далеко більше принизливе німе поміч у домашній господарці яка будьтоби не личить чоловікам. У. Л. 2 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1977 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
