Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МОЛОДА МУЗА Зорганізований 82 Відділом гурток ’’Молода Муза” про який ми уже зга дували, гл. ч. 4. ” Н. Ж ” , виступив на вечорі зорганізованому 82-им Від ділом і Літературно-М истецьким Клю- бом в Н ью -Й орку 25 лю того з про гр а м о ю ж и в о ї газетки ’’В сього потроху”. С ьогодні м істимо деякі з відчитаних на тому вечорі творів. В д ал ь ш и х числах б уд е м о п р о довжувати. М істимо теж знімок тих хто виступав на вечорі. Зліва: Оля Ш евчук, Л ю дмила Канюґа, Христя Зєлик, Ірина Яримович, Роман Ю зенів. Бракує учасниці інтерв’ю Христини Падох. Остання ред. У. Любович. ВСТУПНЕ СЛОВО л ю д м и л а к а н ю ґ а Здаючи собі справу з того, що література, яка витворюється в найглибшому нутрі особи і є кінцем довжелезної нитки уяви, а уява — це попросту втеча від дійсного й відновлення життя, побудник опору і кінець мовчання, — теперішний режим на Україні втихомирив найменші спроби оригінального, мистецького письменства. Уяву заступили доктрини, закони і приписи. Маючи ’’право” відрізняти зло від добра, маючи своє пояснення правди, режим спричинив боязливість серед письменників, страх який витворив або цілковитий застій у письменстві, або твори, в яких нема ні змісту, ні барв, ні способу відрізнити один твір від другого. У світогляді, така повторююча література має мало вартости. Тільки твори, скреслені і не видані режимом, але яким якось пощастило втекти в наші сторони, виявляють в собі літературну вартість. Брак нових спроб в стилі і в те мі витворює порожнечу. Зв’язок літератури з політи кою замочив пензлі українських літературних мистців в лише два кольори: білий і чорний. Нема в них тих фарб, які якраз додають яскравість і життя. Письменники пливуть не течією правди людства, а течією радянської, неправдивої ’’правди”. Література і взагалі все мистецтво — це насіння існування одиниць і нації. Упадок літератури спри чиняє смерть народу. Обов’язок кожної одиниці — це зберігання цього прекрасного скарбу, який дав Бог у наші руки -Іого не можна відкинути на бік, як плащ, який уже вий шов з моди. Література мусить завжди існувати. Ці наші скромні спроби в рамках літератури — це доказ, що в нас не погасла та іскра, яку нам потайки передають наші поневолені брати. Хоча ми студенти та немає в нас і думки, що можемо досягнути світової слави, ми просимо вас прийняти нас за таких, які ми і є. Ми відкриваємося перед вами. Наш один ґрунт — це наша мова й традиція. Одне бажання в нас а це бажання, ми певні, таке саме в нас як і у вас: щоб назавжди залишилася в нас наша нескривлена література, яка постає під впливом далекої музи, а тут — Молодої Музи. ”Мина Мазайло” м а р т а з є л и к П’єса ”Мина Мазайло”, яку написав Микола Куліш, була представлена ансамблем ’’Заграва” з Торонто цього року замість академії відзначуючи ро ковини 22-ого січня. Ця подія сама в собі була проґресивним кроком бож протягом останніх років наші академії стали в більшості буденними та нецікавими. Та проте я на них завжди ходила, не з наміром провести приємно вечір або гідно від святкувати нагоду а лише з почуття патріотичного обов’язку, який в мені виплекали батьки. Тож мені бу ло приємно почути про цю відсвіжуючу зміну. Цій п’єсі яку написано ще в 1929-му році в Совєтському Союзі, пощастило перейти цензуру, хоч вона є сатирою на російський шовінізм, українське міщанське почуття меншевартности (в постаті Мини Мазайла), український гура-патріотизм представлений в постаті Дядька Тараса, та наївність Комсомолців. Я не збираюся писати критики п’єси; залишаю це тим, які мають для цього діла відповідну підставу. Зате хочу з Вами поділитиися своїми особистими думками та вражіннями після вистави. Я не можу порівнювати акторів Заграви з театрами Блавацького та Гірняка так як старші глядачі, ані не знаю чи вір но передано ідею твору. Та на підставі того, що я бачила поділяю думку присутніх, як розуміються та театральнім мистецтві, що були деякі недотягнення: що Мина був за комічний, Мокій за штивний, Улька за штучна а Тьотя Мотя переборщена до пересади. В різних дискусіях та при розмові з моїми приятелями раз враз виринало питання: чи варто є підготовляти п’єси так по аматорському чи ми повинні чекати на професійний український театр, який відіграв би їх на відповідному рівні? Це питання я кладу під розвагу присутнім а по-моєму відповідь є така: хочби які недоліки мала чя чи інша вистава в них є один необхідний позитивний елемент, особливо для молоді, а це є спонука та витворення зацікавлення до українського театру. Ми, молоді, рідко маємо нагоду побачити вистави укр. п’єс. Аж так рідкісні вони, що до недавна мені здавалось, що українці не мали жад 14 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1977 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top