Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Приємно й радісно, що прізвища наших людей можна знайти в довідниках поруч визначних людей інших національностей. Приємно, що вони голосно, відверто й послідовно заявляють про своє україн ство, про свою приналежність до українських това риств, про свою працю в українських громадах. Але... візьмім дуже упрошений і загальний рахунок: якщо на понад 200 мільйонів американського на селення є понад 20.000 визначних жінок, то на два мільйони українців в Америці і Канаді повинно бути в цьому довіднику принаймні 200 прізвищ визначних українок! Чужинець, роблячи такий висновок, може подумати, що в "українській етнічній групі” немає багато видатних індивідуальностей, що ми — іміґран- ти на найнижчих щаблях суспільства, живемо тільки у власному ґетто, поза головним струмом американ ського життя, що тільки небагатьом дано в Америці здобути собі ’’становище” та ’’вибитися”. Та ми знаємо, що це не зовсім так і що є чимало інших при чин, які впливають на нашу неповноцінну репрезен тацію в біографічних довідниках. Візьмім для прикладу не якийбудь селективний американський Who’s Who, але наше власне — перше у свому роді — біографічне видання Ukrainians in North America. Тут уже зовсім певно не входили в гру якісь антиукраїнські моменти, чи брак орієнтації в українських справах і людях. Напевно більшість визначних українців в Америці й Канаді отримали за прошення та анкети для заповнення. Були зрештою теж і численні заклики та статті у пресі. А все ж таки і в цьому довіднику бракує багато визначних наших людей, зокрема визначних діячок жіночого руху. На прошується само собою питання: чому це так? Є напевно такі, що не заповняють анкети з фальшивої скромности (’’козацька традиція” — тричі відмовля тися? або відмовлятися від запрошення в гостях, а потім ображено казати, мовляв, ”не вміли про сити”!). Є, можливо, і такі, що хочуть або й мусять конспіруватися, живуть під фальшивими прізвищами та затаюють справжні факти своєї біографії. Не виключене, що є й такі серед нас, що конспірують своє українство і не бажають попасти до довідника українців, що їх назавжди в очах американського сві ту приєднав би до ’’української етнічної групи”. Проте я певна, що більшість наших людей, отримав ши запрошення, злегковажили його і не заповнили та не відіслали анкети через звичайне недбальство та брак зрозуміння для цього роду біографічних довідників. Бібліотекарі більше, мабуть, від інших людей розуміють вагу і вартість Who’s Who — селекційних довідників, що подають у дуже стислій формі корот кі біографічні дані: дату і місце народження, імена батьків, подругів, дітей, освіту і професію, громад ську активність, громадську, політичну і релігійну приналежність, публікації, відзначення і врешті до машню та бюрову адресу. Довідники цього типу мають не тільки престижеву, але й величезну практичну вартість. Бібліотекарі мусять часто користуватися ними, вишукуючи інформації для різ них цілей, і тому самі вони належно цінять такі довід ники і не легковажать їх. (це напевно і є головною причиною, що теж і серед поміщених у довідниках прізвищ досить значне число бібліотекарів. Запрошені до участи бібліотекарі, частіше, мабуть, як інші професіоналісти, заповняють прислані їм анкети). Знаю випадок, коли бібліотекар правничого факультету дістав від деканату доручення: зготовити біо-бібліографії жінок-правників нижче 35 років, що мають будь-які публікації і могли б бути кандида тами на початкуючих викладачів права! Це було зв’язане з так званою ’’афірмативною акцією” — вишукуванням кваліфікованих жінок, щоб направити кривду заподіяну довголітньою дискримінацією! І як тут обійтися без бібліографій, індексів та всякого роду біографічних довідників! Отже Who’s Who може причинитися до промощування професійної кар’єри! Коли хочемо, щоб американська газета (або навіть наша українська) згадала якогось визначного україн ця із ювілеєм, або подала некролог після його смерти — чи можна знайти краще джерело, як біографічний довідник? Або коли потрібно предста вити публіці якогось промовця? Не кажу вже про практичну вартість довідника, як адресаря. Багато наших читачок, усміхнувшися, скаже: от, шкода, що немає в мене під рукою того Who’s Who — я б собі провірила дати народження кількох моїх ’’вічномолодих” знайомих! Ну, що ж. Справді. Біль шість позицій в Who’s Who мають повні біографічні дані, включно із цією для декого "небезпечною” датою та теж для декого "небезпечною” адресою. Але хочу потішити всіх, хто вважав би це непобор ною перешкодою до свого заповнення біографічної анкети: якщо ви належите до цих старосвітських жі нок, що соромляться свого віку, то дату народження в анкеті можете пропустити, а якщо ви із цих закон спірованих, що їх немає навіть у телефонічних кни гах, то не обов’язково подавати й адресу. Маю надію, що ці мої зауваги причиняться якоюсь мірою до того, щоб українці, а зокрема українські жінки, не легковажили собі запрошень і запитників Who’s Who в майбутньому. ЩЕ ПРО ОДНУ ’’ВИСТАВКУ УКРАЇНСЬКИХ ПИСАНОК” Як п о в ід о м л я ю т ь у ’’V o lk sk u n d e in ’’Osterreich Nachrichtenblatt d es Vereines fur Volkskunde” — Відень, кві тень 1977 p. у замку Kittsee біля Відня відбулася в часі від 4- го березня д о 31-го травня 1977 р. виставка писанок Східньої і С ередущ ої Европи. Виставлено 5,000 писанок, між якими звертали на с е б е увагу українські писанки з збір ки Етнографічного Музею в Kittsee. Як відомо, Австрійський Музей Народнього Мистецтва у Відні мав велику збірку українського народнього мистецтва, д о якої причинилися своїми експонатами Іван Франко і Володимир Шухевич, автор 5-томової етнографіч ної праці ”Гуцульщина”, які постійно співпрацювали з Австрійським Музеєм, а також Зенон Кузеля. Згідно з повідомленням Музею, ця збірка находиться тепер у замку Kittsee, д е сам е відбувалася виставка писанок. Український Музей нав’язав контакт з Австрійсь ким Музеєм і сподіється дістати більше вичерпні інформації про згадану виставку. Марія Савчак НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1977 11
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
