Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ІВАН ФРАНКО І МУЗИКА ОКСАНА БРИЗГУН-СОКОЛИК Благословенна ти пом іж жонами, Одрадо душ і сонце благовісне, Початок в захваті, окроплена сльозами, 0 раю мій, моя ти муко, ПІСНЕ! Царице, ти найнижчого з-м іж лю ду Підносиш до вершин свойого трону 1 до глибин терпіння, сліз і бруду Ведеш і тих, що двигаю ть корону. Твій подих всі серця лю дські рівняє, Твій поцілуй всі душ і благородить і сльози на алмаз переміняє. і дотик твій із терня рож і родить, І по серцях, мов чар солодкий, ходить, І будить, молодить і оп’яняє. Цей прекрасний сонет по своїй формі, можна одночасно назвати Одою до пісні. Автор — Іван Франко. Чому мистець слова з таким пієтизмом і захопленням говорить про пісню, яка не є тільки словом, а є гармонійним, доповнюючим поєднанням музики і слова? Студіюючи життя Івана Франка довідуємося, що мати його співала залюбки народні пісні, і знала їх безконечну кількість. Навіть сам Франко це згадує у вірші Пісня і праця: Тямлю, як нині: малим ще хлопчиною В мамині пісні заслухувавсь я; Пісні ті стали красою єдиною Бідного мого, тяж кого життя. ... То ж як бачимо, знайомство Франка з піснею бу ло з наймолодшого дитинства, пов’язане теплом ма теринської любови. Підрісши, Іван Франко в гімназії співав не тільки в гімназійному хорі, а спів став невід’ємною частиною його життя. В мемуарному оповіданні ’’Гір чичне зерно” Франко пише: ...”Ми читали на голос поезії і драми, дебатували про порушені там думки — звичайно десь на вільнім місці за містом і кінчали вечір співом, що лунав широко понад сонним Дрого бичем...” що врешті було природнім молоді, яка сходилася в часи без радія та телевізії... Крім того, вже в 5-ій гімназіяльній клясі Франко співав партію першого баса у вокальному квартеті, та зацікавився музикою так, що з власної ініціятиви почав вивчати музичну теорію. (Згадує сам Франко в ’’Споминах з моїх гімназіяльних часів”.) Цікавим є і те, що перший друкований твір 17-літ- нього поета був сонет Народня пісня, що знову ж є, свого роду, похвальним гімном пісні: Глянь на криницю тиху, що із стін могили Серед степу сльозою тихою журчить; В ній, мов в свічаді, личко місяця блищить і промінь сонця миєсь в її срібній хвилі. На дні її щ ось б’ється, мов таємні жили... Той рух живий ніколи не бажа спочить, Вода її пречиста тисячі живить Дітей весни, що густо вкруг її обсіли. Криниця та з ж ивою , чистою водою — То творчий дух народу, а хоч в сум повитий, Співа до серця серцем, мовою ж ивою . Як початок криниці нам на все закритий, Так пісня та з джерел таємних ллєсь сльозою Щ об серце наше чистим жаром запалити. Це перший друкований твір Франка. Сучасники згадують, що Франко залюбки спі вав, і в часі роботи і в часі відпочинку. Про це згадують Стефаник, Філярет Колесса, Людкевич та інші. В мемуарній літературі є навіть згадка, що Франко мав доповідь в польській мові про ’’Жіночу долю в українських народніх піснях”. Свою допо відь ілюстрував текстами пісень, деякі з них сам проспівав з великим чуттям. Філярет Колесса згадує, що Франко співав дуже просто і безпосередньо, невеликим баритоновим голосом. Проте цей спів, далекий від будь-якої штучности, і манірности, щирий і зворушливий, справляв на слухачів глибоке враження. Що справді він мав велике відчуття музики, свідчить ще й його тісна співпраця з театральною трупою Бачинського. Для них Франко перекладав чужі п’єси, також оперети і мелодрами, як напр. ’’Прекрасна Єлена” Оффенбаха, оперета ’’Пенсіо нерка”, яка зберігається поміж його рукописами, та багато інших. Тут вже не тільки мову треба було знати, а мати відчуття ритму, фразування, музичних наголосів, і под. Народні пісні захопили Франка так, що він почав їх збирати. До того ступеня, що навіть сидячи в тюр мі, записував від співтюремників пісні, про що напр. згадує в ’’Студіях над українськими народніми піс нями”: .. "Мені пощастило в 1877 році в львівській тюрмі записати незвичайно гарний варіянт Подоля ночки, враз із мелодією. Інтересний тим, що крім повноти тексту, подає майже бездоганну ритмічну форму пісні, майже у всіх інших варіянтах значно попсовану.” В коломийській тюрмі записав оригінальну епіч ну пісню про Довбуша, яку пізніше від нього записав Лисенко. Там також записав Франко свою улюбле ну ’’Пливе качур по Дунаю”, яка стає кульмінацій ною точкою недокінченої повісти Дріяда, до якої ще повернуся. Крім Лисенка, ще Квітка і Колесса записували пісні з голосу Франка, що свідчить про добрий слух та музичну пам’ять поета. Понад 20 пісень зібраних Лисенком є в 4-ім випуску "Збірника українських народніх пісень”. Пісні, які записав Квітка в більшості є видруковані в збірнику ’’Українські народні мелодії”. Леся Україн 8 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1977 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
