Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ Ділимося сумною вісткою, що 11- го жовтня 1976 р. після довгої і тяжкої н ед у ги уп о к о їв ся бл. п. Іван Заблоцький. Покійний народився 24-го жовтня 1888 р. в селі Лугові, повіт Жовква у З а х ід н ій Україні. Прибувши д о Америки, поселився в Бруклині, Н. Й. Одружився з Марійкою Рудко 16-го травня 1909. Незабаром м олода пара переїхала д о Дітройту. Покійний став членом 94 Відділу УНС ім. М. Шашкевича. Тут почалася й о г о г р о м а д с ь к а п р а ц я . Був с е к р е т а р е м 9 4 -г о В ід д іл у УНС. Працював також у інших ділянках громадського життя. Став почесним головою відділу, а під час останнього бенкету був признаний почесним членом Головної Управи. П одр уж ж я З а б л о ц ь к и х б у л о релігійне. Вони стали членами парафії НЗПДМ в Гемтремку і помагали розбудовувати її. Покійний був членом Братства св. Михаїла. Належав д о Демократичного Клюбу. Після Другої світової війни при 26- му Відділі зорганізував допомоговий комітет, який висилав пакети д о Европи. Покійний після цілоденної праці приходив увечорі зв’язувати пакети, які пакувала його дружина, членка 26-го Відділу. Не жалів труду, ні гроша на народні потреби. Покійний осиротив єдину доньку Анну, що є активною членкою 58-го Відділу і ближчу та дальшу родину в Америці і в Україні. Поховано покійного з церкви НЗПДМ на цвинтарі "Мавнт Оливер”, д е спочиває його дружина Марія і син Еміліян. П рощ альну н а д г р о б н у промову виголосив рекордовий секр е тар відділу УНС Бабій. Промовляв теж почесний член Головної Управи Дідик. Він згадав про невсипущу працю і заслуги Покійного. Від 26-го Відділу прощ ала й ого п о ч е с н а голова Катерина Хом’як, згадуючи його, як великого прихильника. Нехай американська земля б у д е йому легкою! Анна Галин Д іл и м о с я з чл ен ством СУА сумною вісткою, що 17-го квітня 1976 року несподівано відійшла у вічність Марія Пулк, з дом у Медвідь. П оходи ла з Угнова, повіт Рава Руська. Була 20 років головою 7-го Відділу СУА. Від дано працювала для організації. Д опо магала новоприбулим д о Америки ук раїнцям. Завдяки її заходам багато з новоприбулих жінок стали членами СУА і працюють в організації д о сьогодні. Похорон відбувся з церкви св. Ду* а в Акрон, Огайо, д о якої належа ла з чоловіком. Була членкою Марій ської Дружини. Від Відділу прощала її Уляна Білецька, підкреслюючи її щи ру й невтомну працю, хоч сама була слабого здоров'я й мала хворого чо ловіка. Родина і членки відпровадили її на вічний спочинок. Залишила в смутку двох синів, дочку, п’ять внуків і одного правнука. Спи дор ога сою зянко і прикладна голово 7-го Відділу, хай земля Вашін- ґтона б у д е Тобі легкою! Між нами за лишишся добрим прикладом на завжди. Анна Малий пресова референтка У глибокому смутку повідомля ємо Родину, Друзів, Приятелів і зна йомих, що 16-го грудня м. р. в Бостоні на 65-му році життя упокоїлася в Бозі моя найдорожча Дружина бл. п. Юля Тутка, з д о м у Налисник — членка СУА — колишній в'язень польського кон центраційного табору Берези Кар- тузької, невпинна працівничка на цер ковній та народній ниві, як в Україні, так і тут на еміґрації. Бл. п. Юля народилася в Опарівці на Лемківщині. Похорон відбувся 20-го грудня м. р. при численній участі ро дини, приятелів, знайомих і парафіян з похоронного заведення Володимира Бойка д о церкви Царя Христа в Бос тоні, а опісля на цвинтар Мовнт Говп. У глибокому смутку опечалені: Муж Володимир Сестри з родинами — Марія Яро- ма, Катерина Дєдовець, Текля Зебняк, Ольга Турчин з мужем Миколою та Тася Налисник. В Україні, сестри: Пелягія Налис ник та Олена Хруняк, братова — Ма рія Налисник, в Польщі брат — Іван Налисник та ближча і дальша родина в розсіянні. В ПЕРШУ РІЧНИЦЮ СМЕРТИ В Ньюарку, Н. Дж. З грудня 1975 р. померла бл. п. Марія Вачкова, членка 28 Відділу СУА. Марія Вачкова наро дилася 12 січня 1890 р. у Старяві в Україні. Була о д н о ю з дванадцятерох д іт е й д и р е к т о р а л іс о в о ї школи Михайла і Марії Львівських. Закінчила Дівочий Інститут у Перемишлі 1908 р. і Музичну Школу ім. М. Лисенка у Льво ві. Належала д о хору "Боян” і була ул ю бленою солісткою С. Людкевича. Працювала в українському банку "Дністер”. В 1914 р. одружилася із с у д д е ю Володимиром Вачковим. Під час Першої світової війни учителювала в с. Бубнище. По повороті чоловіка з війни подружжя жило з дітьми, дочкою Іреною і сином Зоряном у Стрию, Рожнятові, Ярославі і Самборі. У тих містах В. Вачків займав п осаду голови суду. Марія Вачків, мимо позиції чоло віка на державній посаді та неспри ятливої польської політики в окупо ваній Галичині, провадила дім і виховувала дітей в українському па т р іо т и ч н о м у д у с і. В ід с а м о г о початку належала д о С ою зу Українок, б р а л а у ч а с т ь в х а р и т а т и в н ій діяльності, допомагала політичним в’язням. В їхньому домі була майже вся українська преса, включно з дитячою і жіночою. Там радо збира лася і наша молодь. Під час Другої світової війни пережила всі страхіття скитальщини. Зі Львова, д е останньо проживали, переїхали д о Судетів (Ґрендель Бресляв), розлучившись назавжди з улюбленим сином, що був на засланні. З Судетів через Прагу переїхали д о табору Ерлянґен, д е помер бл. п. Володимир Вачків. До Америки Марія Вачкова прибула разом з дочкою і зятем, Іреною і С офроном Федевими 1948 р. д о м. Ньюарку. Тут стала членкою 28 Відділу і передплатницею "Нашого Життя”. Туга за втраченими рідними і довголітня хвороба, що виснажували її психічно і фізично, не дозволяли на більшу активність. В початках по приїзді, брала участь в імпрезах Відділу, а її близькі нераз заставали її над вишиванням на "фанти” для базару Відділу. Відійшла у вічність майже забута всіми, але на руках дочки. н. ч. НАШЕ ЖИТТЯ, ЛЮТИЙ 1977 33
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
