Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Д р. Я Починок ренко, довголітню членку Націо нальної Ради Українських Жінок, яка діяла у Празі в pp. 1922-1938. До нової Управи увійшли пані: др. Людмила Починок — голова, др. Софія Припхан — заступниця, проф. Люба Ноженко — секретарка, проф. Марія Мазняк — касирка. Реф ерен т ками стали: учит. Марія Кристалюк — культ, освітньою, Анна Марія Возняк — сусп. опіки, Марґарита Чорна — зв’язків, Галина Чорна — госпо дарською, Марія Наумко вільною членкою. До Контр. Комісії увійшли: інж. Олександра Ващенко-Селім, пані матка Ольга Лотоцька і п. Лідія Поливка — членки, п. Юлія Самбур- ська — заступниця. На закінчення Зборів члени Управи вручили голові др. Починок розкішну китицю червоних троянд. Збори закін чено друж ньою гутіркою при чаю. ПОСМЕРТНА ЗГАДКА Недавно ряди громадських діячок знов прорідились. Дня 7 вересня 1976 відійшла у вічність Марія Велигорська з роду Яшан, нар. 1896 р. у с. Серафинцях на Городенщині. Як учи телька працювала в Чернелиці пов. Городенка і в гімназії Рідної Школи в Яворові. Одружилась у 1919 р. з д-ром Іваном В ел и го р сь к и м , п о др уж ж я проживало в різних містах Галичини. Всюди там бл. п. Марія включалась у ряди С ою зу Українок, д е проявляла с е б е в різних ділянках, а головно в пізнанні і зберіганні нар. мистецтва. Ця її робота відзначилася зокрема в часі Першого Світового Жіночого Конґре су у Станиславові у 1934 р. У pp. 1934- 39 була членкою Управи Філії СУ у Яворові й у 1936 р. перевела вели чавий День Селянки з показом сіл ь с ь к о г о весіл л я . Б ула спів- засновницею музею "Яворівщина”, якому присвятила багато уваги. Удержувала контакт із кооп. "Україн ське Народне Мистецтво" у Львові, організуючи гуртки вишивальниць по селах. Виїхавши на еміграцію Марія Велигорська взяла з со б о ю цінну збірку строїв і вишивок, при помочі яких влаштовувались виставки в різних таборах на скитальщині та й в різних місцевостях Канади. Я готова допомагати дітям Лист пані Л. Ростек із Австралії в ч. 6 1976 "Нашого Життя” про нав чання народнього мистецтва у шко лах зразу мене зацікавив тому, що я сам е тепер теж почала вчити україн ської культури (9 і 10 кл.) в україн ській парафіяльній школі у Гартфорді. Вишукую всякі способи, які могли б зацікавити дітей. Впродовж двох років я, очевидно, багато не могла про студіювати, але подам кілька завдань, що їх діти мали мені виконати. 1. При вивченні н а р о д н ь о г о будівництва діти нарисували все устаткування гуцульської ґражди, як піч, стіл, ліжко, лави, ікони, мисник. Хлопці робили речі з дерева, як топір- ці, лопати, вила, млин, криницю. Дівчата зладили вишивані рушники, скатерті, подушки, ліжники. 2. При навчанні вишивки дівчата мали виконати строї з різних частин України, що їх собі вибирали. Це дало нагоду нарисувати зразок строю, підібрати відповідний взір, придбати матеріял і пошити його. 3. При навчанні українського орнаменту ми в клясі, а теж і вдома, робили витинанки, які є вже майже призабутим виробництвом. Для цього я користувалась статтею Л. Храпливої з ”Н. Ж”. 4. Коли ми обговорювали народні строї (це тільки для дівчат), діти писали коротке завдання про україн ські строї і мали самі вбратися в народній стрій, чи в якенебудь виши ване вбрання, і пояснити стрій чи взір у клясі. 5. У великодньому часі 2 години були призначені на писання писанок у клясі. Тиждень п ер ед тим була лекція про Великодні звичаї та взори писа нок. Діти принесли всі потрібні речі, сп ер ш у п р и гл я д а л и ся показові писання, а потім пробували самі. 6. Кожного тижня діти мали при носити вирізки з української чи амери канської преси, д е була згадка про українську культуру. На читання і обговорення таких статтей лишалося 10 хвилин із кожної лекції. Прибувши д о Торонта в 1948 р. Марія Велигорська стала членкою Ліґи Укр. Кат. Жінок. Тут відразу позна чилось її знання стильового нар. вбрання. Вона давала вказівки при н а к р у ч у в а н н і ф іл ь м у ’’С к а р б и України”, допом огла видати друком крій нар. вбрання Полтавщини, і зладила доповідь на науково-мето д и ч н у к о н ф е р е н ц ію О б ’єд н а н н я Українських Педагогів Канади про методику навчання нар. мистецтва у Рідній Школі. Та найбільшим осягом Марії Велигорської є зорганізування Музею ЛУКЖ у Торонто. Це роз почалось 10 жовтня 1964 р. і, завдяки її невтомним зусиллям, цей Музей збага тився числ енн им и ек сп о н а та м и . Числом невеликий (біля 600 пред метів), але гарно впорядкований, зостався найкращим пам’ятником глибокого знання й організаційного хисту Покійної. Л. Б. ПОЖЕРТВИ НА ФОНД ІМ. І. ПАВЛИКОВСЬКОЇ В останньому часі вплинуло ще кілька пожертв на цей Ф онд, як і вислід збірки з пропам’ятного вечора, влаштованого 28 листопада 1976 у Ф ілядельфії. Наспіли такі пожертви: По ЗО дол. — Стефанія і др. Воло димир Пушкар. По 25 дол. — Євгенія і др. Олесь Ґардецькі, В. Садівник, Ратерф орд По 15 дол. — інж. Лідія Дяченко. По 10 дол. — Марта Шиприкевич, Стефанія й інж. Зенон Кохановські, Стефанія і др. Ярослав Бернадини. По 5 дол. — Надія Оранська, Олена Шиприкевич, Марія Касіян, Ірина Качанівська, Лідія Бурачинська, др. Наталія Пазуняк. При тих усіх завданнях я, оче видно, була готова дітям допомагати, коли це було потрібне. Я пере коналася, що ці всі речі, хоч деякі не було легко виконати, заохотили дітей д о предмету. При кінці року була маленька виставка з усіх праць дітей. На ж аль, підручників м ало. Частинно користуюсь підручником Б. Лончини, але в більшості мені д о п о м а г а є ’’Е н ц и к л о п е д ія У к р а їн о знавства”. Культура — це широка і дуж е цікава й важлива ділянка життя укарїн- ського народу. З охотою буду читати поради вчителів, а саме — як цікаво представити цей предмет у клясі. Зірка Рудик Гартфорд, Конн. 22 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛЮТИЙ 1977 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
