Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВОСЕНИ ДУМИ ВЕСНЯНІ Катря Гуцал (З приводу 75-ліття Лени Бенцаль-Карпяк 16-й Відділ СУА в Міннеаполісі ушанував Її акторський та громадський труд) Тоді, коли більшість жінок майже ніколи не признається до свого справжнього віку, пані Лена гордовито відмічає свій ’’діямантовий ювілей”. — Богу дякувати, що дочекала, соромитися за це гріх! Усім, хто жив на західніх українських землях, ім’я Бенцалів було відоме. Мандрівний театр заїжджав у всі закутини, де тільки була можливість сіяти живе слово на рідній сцені. У театрі Стадника пані Лена в 1924 році (світлина) виступає як Маруся у драмі Старицького ”Ой не ходи Грицю”. Більше як чверть століття пізніше, з притаманним їй мистецьким відчуттям, від творює в повній красі знову Марусю. На "землі Гаявати” в Міннеаполісі, Міннесота, довелося ’’викре сати іскру" — творити акторів з осіб, які ніколи на сцені не бували. її завзятість, талант, витривалість будили до праці молодь і старших. Всі ми новопри булі кинулася "вогнем” у громадську працю. І як легко було в згоді гармонійно працювати! Мов на екрані, невсипущою працею виводила на сцену пані Лена п’єси, драми, комедії, ревю, веселі та чайні вечори з програмою, вишивані вечерниці тощо. Деякі з них врилися в пам’ять назавжди. Вона акторка і режисер, у драмі Старицького непере- вершена Маруся, головна "сваха” на весіллі в п’єсі Ольги Луцик "Князі гуцульських полонин”. Пані Лена одна із перших основниць 16-го Відділу. Крім сценічного мистецтва, вклала чимало труду в різних ділянках громадського життя. В молодечих організаціях Пласт та СУМА, в суботніх школах українознавства, в хорах церковних та громадських не боялася ніколи тяжкого труду. Закотивши рукави, ліпила й варила довгі роки ’’пироги", чи пак вареники, з чого значну суму пере дано на будову української католицької церкви в Міннеаполісі. Такий образ щирого труду пані Лени насвітлила голова Відділу мґр. М. Петришак. О. Ґамота присвятила їй вірш, в якому підкреслила, що "не змарнувала Ти свого життя”. К. Гуцал в алегоричнім порівнянні "Тричі жаль” назвала її жницею із "серпом-серцем” на рідній ниві. Від українських інженерів вітав Ювілятку тепло інж. С. Тисовський. Від ОПЛДМ промовляла В. Пакуляк, з’ясовуючи, яку працю й культурну місію виконав український театр на рідних землях. Видніли на стінах розміщені таблиці із світлинами з різних часів театрального життя пані Лени. Милим спомином поринули ми разом з посестрою Леною в ранню молодість. У той час, /7. Бенцапева в ропі Марусі в драмі "Ой не ходи Грицю”. Театр Й. Стадника. L. Bencal in the role of Marusia, from drama "Oy ne chody Hryciu” Theater of J. Stadnyk коли Україна змагалася в нерівнім бою за свою само стійність, молоденька наддніпрянська студентка зустрічається вперше з галицьким корифеєм сценічного мистецтва — Миколою Бенцалем. ’’Восени думи весняні взяли її на легкі крила... Линемо в царства чарівні... Мандрівка ця приємно-мила!” Розповіла нам посестра Лена про одружіння з Миколою, про їхнє спільне життя на рідній сцені... Згодом повіяло сумом, коли згадала болючу втрату найдорожчої людини — друга життя. Її втрата була втратою цілого українського народу. Микола Бенцаль не забутий! Не тільки в серці дружини Лени, але і в українських серцях на рідних землях. На вічний спочинок хтось приносить квіти.... опікується могилою, — вдячно згадує пані Лена. Сьогодні, хоч час спочити б по заслузі, наша посестра Лена й надалі ”з голосом солов’я” співає в церковному хорі, допомагає своєю працею у Відділі (заступниця голови та імпрезова референтка), вишиває та живе споминами в домі для старших. Просимо Всевишнього, щоб дозволив їй ще довго в здоров’ї прожити, Бога хвалити та нас радувати. На многі літа нашій посестрі Лені! Міннеаполіс, листопад 1976 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛЮТИЙ 1977 9
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
