Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПАНЕЛЬ НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ РОДИНИ У травні ц.р. відбувся в Нью-Йорку панель на тему стану та вдержання української родини тепер та в майбутньому. Панель-дискусію, в якій дискутантами були молоді, активні члени нашої спільноти, улаштували спільно 82-ий Відділ СУА та Спілка Українських Журналістів Америки. Ту цікаву та дуже на часі дискусію підготовили імпрезова референтка 82-го відділу Іванна Клим та голова СУЖА ред. Ольга Кузьмович, яка і вела панель. Дискутанти завдали собі багато праці й зусилля для підготовки до поставлених питань, зібрали цікавий статистичний матеріял і життьові приклади на підтвердження своїх думок та треба справді жалувати, що цей такий актуальний панель не викликав ширшого зацікавлення. Подаючи на сторінках "Нашого Життя” голос у панелі Ксені Одежинської, абсольвентки журналістики і соціології, яка представила на підставі статистики образ "українства" наших родин і вплив оточення на них; даємо можливість читачам познайомитися із змістом, принаймні частини панелю. З інших дискутантів мґр.Лідія Крамарчук,, активна член ка Союзу Українок, говорила про проблеми вдержання української родини із власного досвіду та із спостережень у своєму довкіллі а мґр. Ю.І. Павлічко зосередився на розгляненні стану мішаних подруж, беручи як підставу зібрані статистичні дані католицьких українських парафій. ★★★★ Про українську родину знаю лише те, що пережила на власному досвіді і те, що бачу загально в ширшій громаді. Щоб краще підготовитися до панелю, рішила я розіслати запитники на тему української родини, із переважаючою темою мішаного подружжя. Спочатку думала я роздати ці запитники на сходинах молодечих організацій, в клясах навчання школи україно знавства і на зборах студентської громади. Але прийшло мені на думку, що ці люди самим фактом їх згуртування мають подібне виховання і подібні погляди. Розв’язку знайшла таку, що звернулася до отця пароха Федоровича і попросила його про адреси парафіян. Розділила я собі людей на три категорії. Віком вони ділились на: студентів середніх шкіл, студентів універси тетів і молоді подружжя. Отець парох мені відчитав коло 15 адрес у кожній віком поділеній категорії. Сам факт, що отець вибирав адреси міг вказувати на певний нахил одержаних відповідей. Якби це була наукова розвідка, то потрібний був би більш система тичний спосіб вибору учасників. Усіх разом вислала поштою 50 запитників: 33 до мужчин, 17 до жінок. Із цих вернулося 21 запитників. Це дуже мала скількість, і хочу підкреслити, що хоч я обчислила відповіді статистично, треба мати на увазі ту малу скількість відповідей. Хочу теж згадати, що запитники запевняли анонімність відповідача. Питання на запитнику виготовила я українською і англійською мовами. Більше як половина вернулися з англійськими відповідями. На запитнику були такі питання: 1. Вік. 2. Стать. 3. Чи одружені? 4. Роки навчання в українській школі. 5. Чи батьки або родина впливали на Вас ходити з україн цем/кою? 6. Чи Ви вважаєте потрібним, щоб українці/ки одружу валися одне з одним? 7. Чи Ви вважаєте, що мусите одружитися з українцем/кою? 8. Чи Ви вважаєте себе передусім українцем/кою? 9. Чи Ви хотіли б виховати своїх дітей як українців? 10. Чи Ви активні в українській громаді? При кінці запитника було місце на завваження. Відповіді я оформила в такі статистичні таблички: насамперед я взяла категорію навчання в українській школі й поділила на три групи: 1) ті, що вчилися в українській школі 6 до 12 років, 2) вчилися 1 до 5 років, 3) ті, що взагалі не вчилися в українській школі. Маючи ці категорії як першу підставу, я докладала дальші питання. В першій таблиці маю роки навчання і вплив батьків чи родини, щоб ходити з українцем чи українкою. Роки навчання Тиск батьків Із поданих дотепер чисел бачимо, що роки навчання сильно впливають на дальші рішення підтримувати зв’язки з українцями. Наступні дві таблиці цікаві для порівняння, бо з 4 НАШ Е ЖИТТЯ, ВЕРЕСЕНЬ 1977 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
