Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
молода дівчина в принищеній ватовці, увійшла до во за: і коли вона позбирала гроші за проїзд, вони нарешті поїхали. Надворі був уже ясний день. Довгі милі вони минали лани, що котилися на зад, ще без ніякої рослинности. Леся дивилася, як тонкі серпанки вранішнього туману піднімалися з землі і зникали під тепліючим соняшним промінням. Час від часу вони переїжджали крізь село. Купки хатин, як кури на яйцях, сиділи вигідно на землі. Деякі були помальовані гострим синім поганимкольо- ром, пошкодженим смугами від дощу. Деякі дахи були солом’яні. Покладені стрімко, вони кінчалися карнізами, що висіли низько над шибками вікон, надаючи хатинам якогось секретного, затіненого ви гляду. Це нагадувало Лесі фото тітки-бабусі Наталі, що їздила на пошлюбну подорож до Відня, багато років тому. Вона мала на голові великого, з перами, капелюха, що кидає таємничий серпанок на її очі. Хати були такі подібні до їхніх власних, що Леся покинула дивитись на них. По довшому часі вони почали минати людські гурти, що пливли усі в на прямку великого, двох поверхового будинку з цег ли, обведеного дротяним парканом. Це була фаб рика. Потім мама, що сиділа біля Лесі, показала паль цем у вікно. ’’Дивися, Лесю, ми переїжджаємо Дніпро”. Ціле своє життя Леся чула про Дніпро, вона чита ла про нього в школі. Дивлячися вниз, поки автобус гуркотів по широкому мосту, Леся могла бачити , як ріка вилася широким, могутнім закрутом через рів нину. Лесин тато нахилився із заднього сидіння. "Ди вися на вершок цього стрімкого берега, там перед нами, Лесю. Ти побачиш там між шпилями бані Печерської Лаври. Швидко, дивися!” Леся повернула голову до передніх вікон автобу са — і там на вершку, куди він прямував, вона поба чила групу бань, золото-блискучих у ранньому сон ці. Потім, вони зникли. Автобус почав підніматися стрімкою, хвилястою дорогою в напрямку вершка кручі. Нарешті, на звороті широкої вулиці, він зупинився. Вони вихо дили спокійно, знову посміхаючись. Леся держалася цупко материної руки, як вони переходили широку вулицю. На розі, куди вони прямували, стояв великий департментовий будинок, про котрий розказувала їй Марія, де були ляльки. Широкі тротуари, якими вони йшли, були запруджені людьми. Леся ніколи ще не бачила так багато людей нараз. І було дивно, що всі вони зда валися одні одним чужі. В їхньому містечку біль шість людей були знайомі й віталися при зустрічі. Більшість прохожих були вдягнені по-міському. І тепер тато, з його високими чобітьми, втягнутими по верх штанів, в його дрантивій хутряній куртці і чор ному кашкеті видався Лесі нагло не на своєму місці. Вони підійшли до довгої черги людей, головно чоловіків, що стояли перед високим вікном, де висі ла шахова дошка так, що можна було спостерігати тих, що грали в шахи. Мама пояснила, що шаховий меч відбувався де-інде а тут передавалися ходи гри, щоб люди могли слідкувати. Коли вони пересу валися через юрбу, чувся невдоволений гул. Це, оче видячки, один з грачів зробив невластиве потяг- нення. І дядько Володко і тато дивилися на шахову дошку, поки вони не минули того місця. Нарешті, трохи далі, вони стали перед високим, простим у вигляді будинком. На фронтовій дошці Леся прочитала ’’Готель Інтуриста". Її серце почало битися. Десь тут, в цьому будинкові, була тітка Лі- __________________ П р о д о в ж е н н я буде ПРИГОТОВЛЯЮ ХРОНІКУ ... І сама не знаю, чи звіритися із своїх думок, чи дальше ще перевірити своє становище. А таки зважилася!. Хроніка, чи таки звідомлення з праці Округ і її 14 Відділів зайняли 16 сторінок друку на писальній машинці, з подвійним від ступом між рядками. Коли взяти до уваги, що дві сторінки машинопису рівняються одній сторінці журналу, то вихо дить 8 сторінок. Нині кожна сторінка коштує до 90,- дол. (склад, друк, папір). Ще можуть прийти кошти знімків, коли ми и хочемо помістити. Пробачте, милі, працьовиті союзян ки: в хроніці опущені дати, приміщення і Ваші імена. Інакше бупо б вийшло ще довше! А коли ми маємо 9 Округ, то кіль кість тих сторінок, де поміщена діяльність СУА становить дуже велике число сторінок нашого журналу. І дуже великі коиг-и Це відбирає місце на інші речі. А їх є так багато: нові книжхй, чудове мистецтво, становище молодої професіо- налїстки, плекання городини для домашнього вжитку, і т. д. (Це мене інтересує і це вичитую в різних журналах і тижне виках). Але хроніка теж мене цікавить. Поперше, цікаво знати, як іде праця організації, до якої належу. А може інші роблять щось цікавого й корисного, варто спробувати! На жаль, хроніки так представлені, як дотепер, не дають про зоро зорієнтуватися у праці. Цікаві, одиничні прояви, ініція- тива, якось затираються у такій формі. і’я собі сама намітила спосіб писання хроніки: Спершу, треба простудіювати усі звіти. Друге виписати по групах діяльність Відділів; прим, світлички, музей, заняття на сходинах, реферати чи доповіді, виставки, базари, специ фічні почини Відділу, святкування. І тоді, вичислюючи цю діяльність, мимоволі даєте оцінку праці більшої частини Відділів. Це більше помітно і більше престижево, бо це вже зробила більша кількість організованого членства Союзу Українок Америки. Ми ж маємо що три роки Конвенції. Кон венційна книжка, це перелік праці всього членства, всіх Від ділів. Така книжка лишається в архіві. Там кожний Відділ повинен подбати, щоб його місце не було порожнє, щоб його праця залишилася записана для майбутнього історика жіночої організаціїв Америці і для дослідника життя українців в Америці. Чи хто згідний зі мною? Прошу від гукнутися чи подати інший погляд. Я радо прочитаю... ХРОНІКАРКА НАШЕ ЖИТТЯ, ВЕРЕСЕНЬ 1977 19
Page load link
Go to Top