Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Тільки між нами і телефоном ... РІЧКА ЗБРУЧ ЗА ОКЕАНОМ Провідна неділя. В Бавнд-Бруку, на цвинтарі, немов вся соборна Україна зійшлася. Треба було аж могил, щоб живі об’єднались. Станки з різним крамом. Велике число писанок — різних стилів, різних взорів, з різних сторін України. Зупиняюсь і оглядаю. — ”Ех, це галицька видумка, ці писанки. В нас на Чернігівщині я ніколи писанок не бачила. Це тільки галичани таке роблять і називають, що це україн ське, що це по всій Україні були писанки...” Переходжу попри гроби, а дві пані пригадують собі, що: — ”В нас в Галичині ніколи не клали бабки ні крашанки на гроби, а не то, що якісь цукорки...” І так хотілось пригадати учасникам підслуханих розмов, що може в їхній околиці даний старовинний звичай вже затратився ще тому 40 чи 50 років, що не треба судити чи описувати Україну тільки на взірець свого куточка. — ”0, пані Калинович! Стільки років ми не бачилися! А чи ваша ’’цурка” біля вас?” — запитує мене давня знайома з Авсбурґського табору. — ”Це моя дочка й внуки” — відповідаю п. Тихій. Пізніше запитую її чому вона, харків’янка, казала ’’цурка”, а не "дочка”?. — ”Ну, знаєте, ви галичани, а я ще дещо польську мову пам’ятаю, то хотіла вас по-вашому привітати... Ще "по-вашому” й "по-нашому”! ... Приходять зять з нарад представників місцевих організацій. Вирішували справу спільного концерту. Сказано, що "ваші мають дати доповідь і...”, а "наші спів і т. д.”. На його питання хто це "ваші” й "наші" — йому сказано, ну — Пласт, СУМ і католицька школа то "ваші”, а "наші” це ОДУМ і школа православна. Була річка Збруч, а тепер вона й тут теж є в головах багатьох ще осіб. Маленькі українські осередки. Дві церкви. Дві громади. І тут мішані подружжя, і там мішані. А скільки чисто українських подруж, які складаються з православних і католиків? Ще досі мало, якщо взагалі існують. Ще далі мало можливостей на зустрічі для молоді обох церков. Ще далі мало зрозуміння, що таке православно-католицьке подружжя є запевненням, що хоч одна наша Церква буде мати цю рідню — українську. А коли подружжя мішане, то мала правдоподібність, що буде воно українським. Церковні сестрицтва повинні б над цим приза- думатися. Соборні відділи СУА тут мають поле до праці. Нема сьогодні в Україні Збруча, як границі. Нема його в Бавнд-Бруку тепер. Засипаймо його навіки в своїх осередках, пам’ятях та серцях. Любов Калинович ЛИСТУВАННЯ. (НАРОДНЄ МИСТЕЦТВО) До Українського Музею у Нью- Йорку наспів лист п. Прісі Витвицької з Нью-Гейвену, яким вона просить ви яснення у справі проектів вишивок, що вміщені в нашому журналі. Україн ський Музей передав нам цього листа для відповіді, але застерігає за собою також право на відповідь. Подаємо зміст того листа (у скороченні): Звертаємось до Вас із проханням. Можливо, що можете вияснити читач кам ”Н.Ж”. те, що виглядає неясним. У ”Н.Ж." ч. 10, 1976 р. у статті про Укр. Музей було сказано: "Музей — це еду- каційна інституція”. Значить в ній мож на навчатися чогось про нашу давни ну. Дальше на ст. 12 говориться в ін терв’ю з Оксаною Грабович: ’’Замилу вання до вишивання доводить іноді до того, що тратиться почуття стилю, упрошується, вибираючи і застосову ючи якийсь елемент з цілости взору, застосовується невідповідний матері- ял чи заміняється кольори.” Я згідна з Вами. Але що прочита ють читачки, особливо молоді, з того самого числа ”Н.Ж.” на ст. 26 Там є подана вишивана торбинка з чорно- червоним узором. Але рівночасно сказано, що коли матеріял на тор бинку є інакший, тоді можна відповід но змінювати кольори. До піскового матеріялу може бути брунатна вишив ка з жовтим, до зеленого тла брунат на з іржавим, до синього тла темно- синя з червоним. Чи це теж едукаційне? Чому подавати до вишивання такі речі, як торбинка? Можливо, що хтось із мо лодих матерів схоче вишити собі або дітям і скористає з поради ” Н.Ж.” Поз мінює краски і буде певна, що добре зробила. Можливо Ви це виясните чи тачкам ’’Нашого Життя”? Пріся Витвицька Наша сторінка вишивок має за завдання впроваджувати вишивку у наш сучасний побут. Входячи у міське мешкання, появляючись на модерно му вбранні вона не може зберегти всіх своїх первісних рис. Вона ж була за проектована на біле полотно, на яко му можна було нитки рахувати. І тому вся композиція її, сполука кольорів достосована до того тла. А в нас тепер уживається всяких інших матеріялів, а полотна, може, найменше. Тому вишивка мусить зазнати певних 3MjH, Д о кінчвнн я на с т . 24 12 НАШЕ ЖИТТЯ, КВІТЕНЬ 1977 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
