Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ську, який міститься в будинку колишньої "нової" ратуші. У Крилосі, недалеко фундаментів собору та теперішньої церкви, теж Успення Богородиці, у давній митрополичій палаті, а до 1939 року в домі СС Служебниць постав відділ Обласного музею, в якому експонуються пам’ятки з Галича-Крилоса. Щоб зберегти фундаменти від нищівних атмосферичних дій (дощі, сніги, спеки, морози), їх засипали півметровою верствою землі. Тепер ведуться консерваційні роботи над фундаментами та археологічні досліди-розкопи їх довкілля. На насипі землі, над місцем, де були поховані князь і княжна, поклали кам’яний бльок, а побіч поставили пам’яткову плиту з і’ятирядковим написом: "Тут був похований * галицький князь * Ярослав * Осмомисл * 1152-1187". 4. САРКОФАГ КН. ЯРОСЛАВА ОСМОМИСЛА Княжа гробниця-саркофаг і домовина княжни були закопані між мурами фундаментів під західнім притвором собору, під входом до храму. Як бачимо, князь-фундатор і княжна, може його донька, були поховані скромно, під головним входом до собору. Так веліли тодішній звичай і церковний припис. Саркофаг був виконаний в кам’янім бльоці і був при критий кам’яною плитою. Вона нагадує формою низенький двоспадний дашок. У гробниці лежав комплектний кістяк чоловіка 50-60 років. Кості були перекинені, а біля них не знайдено ніяких залишків, ні слідів багатого княжого одягу, ні княжих інсиґній. Це вказує, що гріб був пограбований і може тоді була розбита плита-кришка. На стінах саркофагу не було ніяких оздоб-різьб, як це бачимо, наприклад, на саркофазі кн. Ярослава Мудрого (1019-1054) у Софійському соборі в Києві. Виходить, що Осмомислова гробниця була зразу призначена на те, щоб закопати її в землю. З літописних записів знаємо, що Ярослав Осмомисл помер 1 жовтня 1187 року, а наступного дня був похоронений в Успенськім соборі в Галичі. Під час дослідів фундаментів собору викопали лише два поховання: мужчини в саркофазі й княжни. На цій основі Ярослав Пастернак прийшов до висновку, а інші дослідники це підтвердили, що у саркофазі міг бути похований тільки фундатор собору кн. Ярослав Осмомисл. 5. ПОХОВАННЯ КНЯЖНИ, ЯКУ ІСТОРІЯ "ЗАДВІРКАМИ ОБІЙШЛА” Саме закінчився Рік Української Жінки. Щоб ми, сучасники, також не стрінулися з докором Ігоря Ка- линця, що "задвірками обійшли... невідому діву...” — галицьку княжну, хочемо про неї дещо розказати. Бо й справді, історія забула про неї. Ті скупі відомості, що ми їх зуміли зібрати, відносяться лише до її по ходження, і це є висновки Ярослава Пастернака, які він зробив на підставі дослідів-розкопів на Крилоській горі. На пам’ятковій плиті в Крилосі немає навіть згад ки про її поховання. А її не тільки забули, але, як поба чимо далі, перекопали ще й її гріб. Може під цим враженням Ігор Калинець у згада ній поезії з жалем стверджує, що: ”... Замість весільної шати нап’яв фатум чорну намітку на ясні очі..." На схід від княжого саркофагу було поховання молодої дівчини, певно княжни. Антропологи устійнили на основі стану її зубів, що їй було 18-20 років. Насправді Ярослав Пастернак прослідив при самій східній стіні саркофагу, в головах князя, значно пізнішу яму, яка була викопана саме на долішній частині поховання княжни й опісля була засипана побитою цеглою. Очевидно, що під час копання ями, частина поховання була знищена і з костей княжни залишився лише череп голови. На чолі черепа збереглося золотом гаптоване-вишиване чільце-діядема. У нерушеній частині гробу осталися залишки спорохнявілого дерева, сліди дерев’яної домовини, в якій княжна була похоронена. За черепом відкопали кусники зеленкувато-жовтого скла із скляночки, яку роздавила осідаюча земля. Збережене дороге, золотом гаптоване, чільце- діядема, завдовжки 310 мм і завширшки 26 мм, має велике значення, бо воно вказує не тільки на те, що ця молода дівчина була знатного роду, але й є рідкісним зразком вишивки-гапту з княжої доби. Воно було гаптоване на шовку т. зв. сухозліткою, себто нитками, яких основа-стрижень з волокна була щільно обвита вузькою, завширшки 3 мм, пласкою золотою смужкою. Взір гапту-вишивки, який стрічаємо в різних варіянтах на мозаїках і фресках собору св. Софії в Києві, зображує стилізоване стебло, яке в’ється від краю до краю взору, а від нього вгору і вниз відходять парні симетричні закрути-”крильця”. Щождо відкопаних куснів скла, то подібні фрагменти Ярослав Пастернак відкопав на дитинці, нині на "Золотім тоці”. Дослідники кажуть, що в таких тюліпановидних скляночках, здається, візантійського походження, давали покійникам до гробу освячену оливу. Так, отже, галицьку княжну виряджали на вічну НАШЕ ЖИТТЯ, ЖОВТЕНЬ, 1976 5 Мармурова таблиця із старої церкви побудованої з матеріалу будівельного катедри. Таблиця знаходиться у новій церкві в Крилосі (Світл. Р. Крохмалюк). A marble slab from the old church built from materials also used to built the cathedral.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
