Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Рис. 11. Вид на Крилоську гору, на північ від "Золотого Току" (фот. з "Юрівського") теремах-палатах здійснювалася вся влада і перехрещувалося все життя Галицької волости- князівства. 3. УПАДОК ГАЛИЧА І ЙОГО ПАМ’ЯТКИ НА КРИЛОСЬКІЙ ГОРІ Татарське нашестя 1240 року, а пізніше зуб часу так знищили столицю, що в XIX столітті дослідники не могли віднайти не тільки слідів дерев’яних палат, але навіть залишків могутньої кам’яної Осмомислової катедри. Українські й чужі історики, археологи й дослідники дев’ятдесят років безуспішно шукали слідів центру княждвора Галича. А останки княжої слави заховалися глибоко в землі. Аж археолог проф. д-р Ярослав Пастернак (1892- 1969) відгадав загадку. Він догадувався, що коли знайдуться залишки Осмомислового храму, то може вони напровадять на слід, де був княждвір-замок. Вивчивши історичні джерела й терен княжого Галича, він почав свої досліди-розкопи, і влітку 1936 року натрапив на горі Крилос (Галицького району, Івано-Франківської обпасти) на фундаменти собору, які в 1937-1938 роках цілком відкопав. Як і сподівався, недалеко фундаментів, на крилоських селянських городах, на урочищі ’’Золотий тік” справді відкрив сліди галицького дитинця-княж- двору. Та це ще не все! Між мурами фундаментів собору проф. Ярослав Пастернак відкопав у 1937 році поховання-гріб фундатора храму кн. Ярослава Осмомисла. Князь був похоронений в кам’яній домовині-саркофазі.а за ним був гріб молодої дівчини, певно княжни, яка колись була похоронена в дерев’яній домовині. (Недаром студенти — учасники табору праці ’’Сокіл”, які влітку 1938 року ввесь місяць безкоштовно працювали при розкопах, казали: "Ярослав знайшов Ярослава!”). Це були справді великі відкриття на Західній Україні. Вони довершилися саме в 750-річчя (1187- 1937) смерти кн. Ярослава Осмомисла та в 780-річчя (1157-1937) побудови галицького Успенського собору. Вістка про відкриття старовинних пам’яток зробила величезне враження і під час розкопів звідусюди з'їздилися люди на Крилоську гору, мов на прощу. Останки собору, княжі гроби та місце княжого дитинця на ’’Золотім тоці” оглянули десятки тисяч (обчислювали на 50 до 60 тисяч) відвідувачів- прочан. На жаль,, воєнні події 1939-1945 років перервали досліди і щойно 1951 року відновили їх радянські археологи, промовчуючи Ярослава Пастернака як відкривача княжих поховань, собору й княждвора. Тоді перевезли Осмомислів саркофаг до Обласного краєзнавчого музею в Івано-Франків- Кам’яна труна Ярослава Осмомисла, розбита й ограблена мадярами. Знайдені кості проф. Пастернак перевіз до музею НТШ у Львові. (Світ. Р. Крохмалюк) Stone sarcophagus of Jarosiav Osmomysl - opened and robbed by Madjars. The remains of the ancient ruler, Professor Pa - sternak brought to museum in Lwiw. 4 НАШЕ ЖИТТЯ, ЖОВТЕНЬ, 1976 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
