Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ІГОР КАЛИНЕЦЬ ЗОЛОТИЙ ТІК У КРИЛОСІ Я Паст ернакові Засіли солом’яні оселі на Золотому Тоці, як кури, порпаються у купі рапуття. Спите, тереми і храми, у землі на сотому боці, а що за життя ви промовили путнє? Хто його знає, чи тільки у вас світу, що ото було взад літ вісімсот? Відпастернакував пастернак, а сього літа взяв та й засіявся Золотий Тік вівсом. А може для нього те золоте верем’я, що по вереміях усіх навертає стопи, коли восени селяни ревно на картоплищі ведуть розкопи. ГАЛИЧ У румовищах поміж череп’ям дзбанків, мечами і пряслами, що знаходимо щоденно, напіткали невідомої діви останки з начільником — золотою діядемою. Мовчить про її наймення віко саркофагу, літопис задвірками обійшов її дівоцтво. Замість весільної шати нап’яв фатум чорну намітку на ясні очі. Чи се не твоя, городе, суща подоба: поросло городище забуття дерном, лишилася дещиця* слави по тобі, сливе** діви золота діядема. Ігор Калинець — Поезії з України, В-во: Література і мистецтво Bruxelles, Belgigue, 1970 * незначна кількість чого-небудь — трохи ” майже СТЕПАН ҐЕЛА КНЯЖНА З ГАЛИЧА 1. ВСТУП Поет-шестидесятник каже: Ігор Калинець у вірші "Галич” ” ... напіткали невідомої діви останки з начільником — золотою діядемою. Мовчить про її наймення віко саркофагу, літопис задвірками обійшов її дівоцтво...” і кінчає: ” Чи се не твоя, городе, суща подоба? Поросло городище забуття дерном, лишилася дещиця слави по тобі, сливе діви золота діядема". Щоб відгадати, яку "невідому діву" і який город має поет на увазі, перенесімося думками у XII сторіччя до старого княжого Галича на нинішню Крилоську гору. 2. ГАЛИЧ КН. ЯРОСЛАВА ОСМОМИСЛА Галич за княження Ярослава Осмомисла (1152-1187) був наймогутнішим і найбільшим містом-твердинею не лише на Подністров’ї, але й у всій Русі-Україні. Це був столичний город Галицького князівства, який займав близько 40 кв. кілометрів простору, де пишалося понад 40 білокам’яних храмів. Літописець записав, що в галицькому дитинці-княждворі, чи пак замку, були багатооздоблені дерев’яні двоповерхові княжі палати-тереми з вежею, які на висоті другого поверху сполучалися закритими переходами з кам’яною двірською церквою св. Спаса. У найближчому сусідстві дитинця кн. Ярослав Осмомисл побудував у у 1154-1157 роках величавий, також білокам’яний, катедральний собор Успення Богородиці. В той час це був найвеличавіший храм на всіх західніх землях Руси-України. Храми, себто собор і двірська церква та палати й інші замкові споруди, що височилися на нинішній Крилоській горі, не зважаючи на їхнє оборонне положення, були ще обведені могутніми оборонними валами з вежами й частоколом та глибокими ровами. Там, на горі, за валами й ровами, у княжих Золот огапт ований взір намиста-чільця к н я ж н и (Рис. О. Б о р и с -Б о и іко ) G old thread - em broidered pattern o f the head dress. НАШЕ ЖИТТЯ, ЖОВТЕНЬ, 1976
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
