Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ІГОР КАЛИНЕЦЬ ЗОЛОТИЙ ТІК У КРИЛОСІ Я Паст ернакові Засіли солом’яні оселі на Золотому Тоці, як кури, порпаються у купі рапуття. Спите, тереми і храми, у землі на сотому боці, а що за життя ви промовили путнє? Хто його знає, чи тільки у вас світу, що ото було взад літ вісімсот? Відпастернакував пастернак, а сього літа взяв та й засіявся Золотий Тік вівсом. А може для нього те золоте верем’я, що по вереміях усіх навертає стопи, коли восени селяни ревно на картоплищі ведуть розкопи. ГАЛИЧ У румовищах поміж череп’ям дзбанків, мечами і пряслами, що знаходимо щоденно, напіткали невідомої діви останки з начільником — золотою діядемою. Мовчить про її наймення віко саркофагу, літопис задвірками обійшов її дівоцтво. Замість весільної шати нап’яв фатум чорну намітку на ясні очі. Чи се не твоя, городе, суща подоба: поросло городище забуття дерном, лишилася дещиця* слави по тобі, сливе** діви золота діядема. Ігор Калинець — Поезії з України, В-во: Література і мистецтво Bruxelles, Belgigue, 1970 * незначна кількість чого-небудь — трохи ” майже СТЕПАН ҐЕЛА КНЯЖНА З ГАЛИЧА 1. ВСТУП Поет-шестидесятник каже: Ігор Калинець у вірші "Галич” ” ... напіткали невідомої діви останки з начільником — золотою діядемою. Мовчить про її наймення віко саркофагу, літопис задвірками обійшов її дівоцтво...” і кінчає: ” Чи се не твоя, городе, суща подоба? Поросло городище забуття дерном, лишилася дещиця слави по тобі, сливе діви золота діядема". Щоб відгадати, яку "невідому діву" і який город має поет на увазі, перенесімося думками у XII сторіччя до старого княжого Галича на нинішню Крилоську гору. 2. ГАЛИЧ КН. ЯРОСЛАВА ОСМОМИСЛА Галич за княження Ярослава Осмомисла (1152-1187) був наймогутнішим і найбільшим містом-твердинею не лише на Подністров’ї, але й у всій Русі-Україні. Це був столичний город Галицького князівства, який займав близько 40 кв. кілометрів простору, де пишалося понад 40 білокам’яних храмів. Літописець записав, що в галицькому дитинці-княждворі, чи пак замку, були багатооздоблені дерев’яні двоповерхові княжі палати-тереми з вежею, які на висоті другого поверху сполучалися закритими переходами з кам’яною двірською церквою св. Спаса. У найближчому сусідстві дитинця кн. Ярослав Осмомисл побудував у у 1154-1157 роках величавий, також білокам’яний, катедральний собор Успення Богородиці. В той час це був найвеличавіший храм на всіх західніх землях Руси-України. Храми, себто собор і двірська церква та палати й інші замкові споруди, що височилися на нинішній Крилоській горі, не зважаючи на їхнє оборонне положення, були ще обведені могутніми оборонними валами з вежами й частоколом та глибокими ровами. Там, на горі, за валами й ровами, у княжих Золот огапт ований взір намиста-чільця к н я ж н и (Рис. О. Б о р и с -Б о и іко ) G old thread - em broidered pattern o f the head dress. НАШЕ ЖИТТЯ, ЖОВТЕНЬ, 1976
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
