Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
К. ПЕРЕЛІСНА ПУШОК І ДРУЖОК Текла собі річка-невеличка. Через річку була кладочка. На одному березі річечки стояв біленький будиночок, а на другому — жовтенький. У біленькому жили дві сестрички, Оля й Марійка, а в жовтенькому — два братіки, Воля й Андрійко. Діти одне до одного гратися ходили й ніколи не сварились, аж поки Оля не принесла із школи смугастого котика, а Волін тато привіз своїм хлопчи кам руденького песика. Песика назвали Дружком, а котика — Пушком. Котик був маленький і боявся через річку ходити. Тільки стане було на кладочку зразу спинку вигинає й шипить: ”шя-яв!”. А Воля й Андрійко тоді кричать: — Це тигр! Чуєте, як він ричить! Страшно! І почали хлопчики у мисливців гратися. Візьмуть свої рушниці й підкрадаються до котика, ще й Дружка на нього нацьковують: — Дружок, візьми! Тигр! Тигр! Пушок не знав, що він страшним тигром став, злякається було того крику й тікає до свого садка. А Дружок — за ним, щоб погратися. Пушок здереться швиденько на свій парканчик, сяде й сичить: ”Шмя- яв!” Прибіжать, було, Оля з Марійкою, заберуть Пушка, проженуть Дружка, а хлопцям скажуть: — Ви жорстокі! Не ганяйте нашого котика! А хлопчики сміються: — Та хіба ж це котик? Це тигр! Так і розбилась у дітей дружба через те полювання. Не ходили вже вони одне до одного гратися, а все за Пушком стежили. Дівчатка КИЦІ-СЕСТРИЩ Відгадайте таємницю: де бували наші киці? Ці сестриці пишнохвості до сусід ходили в гості. Спершу грались на травиці, а тоді пішли в світлицю, посідали білолапі біля пані на канапі, і сусідка, пані Алла їх із хати не прогнала, а дала смачної каші, бо ласкаві киці наші. Г. Чорнобицька 34 НАШЕ ЖИТТЯ, ЖОВТЕНЬ, 1976 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top