Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
сказала Любов Дражевська, яка працює вправді не в етнографічному, але в геологічному музеї. їй показала я теж каталог та магазин і вона оцінила усе дуже позитивно, обіцюючи на майбутнє бути в контакті зі мною. Не без того, що дійшли до мене зауваження деяких відвідувачів, які головно мали застереження щодо кількости показаних експонатів. Але відповідь на це я вже вам дала. Питання: Вернімося тепер назад до початків вашої праці над збіркою. Ви працювали над нею у 71-72 роках, коли вона була ще в приміщенні Інституту Америки. Як знайшли ви її тепер, після "пригод” з вивезеннням до Філядельфії? Які були ваші завдання? О. Г.: Передусім треба було збірку наново переглянути і упорядкувати. Виконану працю можна б поділити на такі етапи: інвентаризація, магази нування, провірка стану предметів і врешті вибір для виставки. В перших тижнях ще йшла праця над самим устаткуванням приміщення: розмови і пертрактації з контракторами, закуп необхідного влаштування, допоміжного приладдя тощо. Було з тим багато клопотів та зайняття. Бували хвилини, що видавалося — ніяк не встигнемо на час з під готовкою. Тут мушу згадати про технічну поміч пана Володимира Папуги, який не тільки зі знанням, зручністю, і зрозумінням, але теж з повною посвятою до останньої хвилини, без конечного відпочинку співпрацював зі мною. Не знаю, як без нього усе вдалось би на час приготувати. Не говорю тут про пань, які співпрацювали так при самому Музеї, як при підготовці пресової конференції, відкритті тощо. Якщо йдеться про саму збірку, то те, що зроблено це тільки початок. Покищо тільки змаґазиновано предмети та забезпечено їх. Праця над упорядкуванням та консервацією того, що є, а теж предметів, які досить щедро напливають, ще перед нами. Про труднощі з вибором та проблеми їх укладу я вже говорила. Питання: А як ви оцінюєте саму збірку? Які, на вашу думку, пляни і завдання перед Музеєм? О. Г.: Колекція Музею багата, але головно репрезентовані є вироби з західніх земель; з північних та центральних далеко менше. Дерев’яних і металевих предметів та кераміки з тих частин України нема зовсім. Найменше предметів із східніх частин України. Збірка вимагала і вимагає ще багато праці і коштів. Найбільші кошти з чищенням килимів, їх підшиттям, забезпеченням. Досі тільки декілька віддано до чищення до спеціяльної компанії, яка ті праці виконує теж для Метрополітального Музею. Деякі предмети наслідком вивезення до Філя дельфії треба було наново опрацьовувати. Консервація музейних предметів вимагає спеціяльної вмілости. В Европі існують спеціяльні школи, де вивчають та досліджують способи консервації. Невластиве прання, направа тканин може їх зовсім знищити. Якщо йдеться про завдання, то Музей є едукаційною установою. З цим повинна бути пов’язана відповідна програма: лекції з показами технік, історії розвитку даних технік чи предметів, їх місце в культурі, функціональність тощо. Можна б влаштувати конкурси традиційного печива, писанок, ткання, вишивки. Наприклад замилування до вишивання доводить інколи до того, що тратиться почуття стилю, упрощу- ється, вибираючи і застосовуючи якийсь елемент з цілости взору, застосовується невідповідний мате ріял чи заміняється кольори. Дальші можливості це контакт та відвідини з інших музеїв, шкіл тощо. Уже тепер, зразу після від криття, може, наслідком нотатки в Нью-Йорк Таймсі, мали ми відвідини пані Люізи Гейнце — члена Мюзеум оф Модерн Арт, яка є зацікавлена в акції розбудови і піднесення дільниці де міститься Музей. Були теж телефони з інших інституцій і шкіл, і ми домовилися на зустрічі в Музеї. Все це, як я вже сказала, вимагає багато праці, але теж коштів, особливо, якщо Музей в дальшому хоче поширити поле своєї праці поза народне мистецтво. Питання: Ви приняли на себе функцію куратора Музею, то ще напевно не раз будемо мати змогу з вами розмовляти чи читати написані вами статті. Чи хотіли б ви ще щось від себе додати? О. Г.: Хочу ще сказати, що були хвилини, коли мені здавалося, що не зможемо на час всього влаштувати. Для мене особисто великою поміччю була гостинність Марії Даниш, у якої домі я весь час жила, почуваючися як дома. Коли після напруженої праці я верталася, інколи, пізно вночі до її помешкання, мене чекало не тільки вигідне при міщення, але домашня сердешна опіка та дружня атмосфера, без якої трудно було б видержати напру ження тих днів. Я сказала б, що це теж дар пані Марії Даниш для Музею, якого не дасться перечислити на ніяку матеріяльну річ. Як я вже казала, цілий гурт пань дружньо працювали, щоб якось завершити цей перший етап нашої праці. Згадаю тут Марійку Шуст, яка пере сиділа враз зі мною неодну годину до пізньої ночі а той ранку, над підготовкою виставки. Тепер вона є директором Музею і я думаю, що це добрий вибір, відповідальної людини на цей пост. Дякую за милу розмову. До милого побачення, Оксано! Уляна Любович Вийшла друком книжка оповідань Світлани Кузьменко ’’Новоталалаївські рефлексії”, або "Розповіді інспектора народніх шкіл в діяспорі”. У книжці 15 оповідань. Обкла динка та ілюстрації Мирона Левицького. Ціна книжки, разом з пересилкою $4.00. Замовлення слати на адресу: ”Н. — Т. Refleksii”, Toronto, Ont. M8X 287 Canada. 12 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИСТОПАД 1976 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
