Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВЕЧОРИ З ІВАННОЮ Л Е В И Ц ЬКО Ю Присвята Іванні Левицькій — ’’цьоці Асі” Як Ви зуміли зберегти Цю, Вашу усмішку весінню? Яку не вміє віднайти Навіть-молодше покоління? В черзі недоспаних ночей, Скитань, чужин, журби і лиха, Як зберегти блакить очей Й перлини молодого сміху? І стільки, стільки теплоти, І дотепу, і розуміння? Як Ви могли це зберегти, Серед загального тупіння? Й стою, немов жебрак, в куті Я біля Вашого порога. Здається, я ще в цім житті На вміла зберегти — нічого... Мельборн, 29. І. 1975 3<>я Когут Іванну Левицьку ми від маленького називали ’’цьоцею Асею”, хоч нас не в’яжуть ніякі кровні зв’язки. Мій брат навіть твердить, що це перша ’’цьоця”, яку він пам'ятає. Так, зрештою називало її багато галичан. Перше, що пам’ятаю це темний кори дор помешкання при вул. Чарнецького в домі Това риства ім. Шевченка. Там то з таємничої шафи витягнула вона подарунок т. зв. "схерцо”, яким тоді залюбки гралися діти. Мені здавалося, що та шафа ховає нескінченні скарби іграшок. Зрештою давати, дарувати — це звичка, яку задержала вона дотепер, тобто до 90 року життя. їй далеко приємніше давати, ніж брати. Можливо, що коли людина дає, а не бере, — це дає їй почуття сили, незалежности. Потім, у споминах, бачу її під Віднем, де ми з батьками перебували після І Світової війни, а потім у Львові при вул. Набєляка, або на вакаціях у Підлютому чи Дорі. Завжди погідна, переважно з невідступним собакою Степом. Тепер "цьоця” Ася моя сусідка. На тлі тамтих дитячих спогадів з її оповідань постає не тільки картина її життя, але теж його пов’язання з цілим середовищем тих, які колись боролися і будували нашу державність, а далі тих, які у часах після І світової війни будували політичне, культурне, а навіть товариське життя у Львові та й взагалі у Галичині. Іванна Левицька з дому Шехович, дочка судді Льва Шеховича з Перемишля. Поміж наймолодшою Асею та найстаршою Елією чотири брати: інженер Роман, суддя Льонгін, священик о. Іван та гімна зійний професор Богдан. З особливим пієтизмом згадує вона свою маму Михайлину з дому Смржа. Є ще в оповіданнях при- рідна сестра мами, яка, хоч спольщена чешка, пішла за улюбленою мачухою, стала греко-католицькою монахинею. Це вона відновила і зреорганізувала при кінці мин. століття дівочий інститут у Яворові. Там якийсь час виховувалася Ася та набрала від тітки життєвої мудрости, вміння поводитись з людьми. Мама ж навчала її любити людей, а батько був джерелом патріотичних почувань. Вже як молода дівчина бере Ася участь у житті української громади Перемишля. Згадує, як то засту пала неприсутню декляматорку на концерті в честь Шевченка. Було їй тоді 8 літ. — "Тепер — каже — є багато таких, які могли б деклямувати, а тоді не було. Як я виголосила вірш "Учітеся брати мої...” публіка так била браво, що я мусіла ще щось сказати, але не вміла більше нічого Шевченка, то сказала вірш "Йшов пес через дорогу...” "Казали тоді мому батькові щоб дав мене до драматичної школи, але в тих часах таке було "неприняте” ” Вчилася теж гри на фортепіяні і була доброю Іванна — Ася Левицька в часі побут у в Копенгазі 4 НАШЕ ЖИТТЯ, ТРАВЕНЬ, 1976 Іванна Левицька Iwanna Lew ycky Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
