Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МАМІ О. ЛЯТУРИНСЬКА Мати ЗОЯ КОГУТ Мовчазно за гробом твоїм ідучи, край порога в зповіщому спалаху свіч і хрестів золотих ніяк не могли ми позбавитись злої тривоги, Що дім наш від злого не м ож на у ж е вберегти. Як жаль, ох, жаль, ми не сповним твойого баж ання — назавжди лишитися в Лісі під снігом пухким, вітрянкою любо цвісти нам весною зарання, громничкою тануть офірно під бурю і грім. І тільки но навіч страшного могильного рову пізнали ми втрату й заллялись невтішно плачем. Якби ж то так, Мамо, ох, Мамо, дитиною знову в коліна твої враз уткнутися цілим лицем! 1919. Хутір ’’Ліс”. (Княжа емаль. Поезії І. Коло.) Чудо маленьке! Ще зморщені руки, v-7 запухлі... Таке стріпіхате! -'ч -:>*>u! Скільки Ти щастя й розупуки Нам ? :нував— в слові: "мати”! Перші розхитані кроки невмілі... Йде в ж е в жит т я, хоч не вміє стояти! Йди! Не лякайся! Бог дав Тобі крила Й дав всю любов — в слові: — "мати”. Йди ж , не хитайся! Ти вибрав дорогу! Мій — і не мій! В ж е відірваний з хати! Хто так за Тебе молитиме Бога, Як Твоя мати? Твоя, сину, мати?!! Мати. 1975, Рим. РІВНІ — РІЗНІ Здавалось би ці два слова, два поняття не вимагають ніяких коментарів, ніяких пояснень, не вимагають навіть застанови. Усякому відомо, що рівний це не конечно одна ковий. Поняття рівности приняте не тільки у релігії, всі ж бо рівні перед Богом, але теж у праві, яке принцип рівности кладе в свою основу майже у всьому світі. Там, де її нема там за цю рівність іде завзята, інколи кривава боротьба. Вона ж є підставою демократії, у дусі якої виховані ми уже у третьому чи четвертому поколінні, не говорячи вже про історичні традиції нашого народу. Борючися за рівність забуваємо все таки, що це не однаковість, і дуже часто тих, які різні від нас, не вміємо вважати рівними. Перші еманципантки, які боролися за зрівняння жінок з чоловіками, старалися затирати різницю поміж обома статтями, думаючи, що так осягнуть рівність. Вони вдяга лися і поводилися як чоловіки, особливо відмовляючись від усіх фізичних і психічних притаманностей жіночої статі. Правда багато т. зв. "жіночих прикмет” були наслідком інакшого виховання та нерівного трактування жінок. Деякі наслідки такого виховання та трактування залишилися до сьогодні у ментальності жінок, але все таки тепер уже жінка не вагається підкреслювати своїх жіночих прикмет чи здібностей, та не уважає що її "жіночість” ставить її нижче від чоловіків. Навпаки у чоловіків залишилося ще багато упереджень, які не дають їм вповні зрозуміти, що жінки, хоч різні від чоловіків, але це не значить, що менше варті, чи нерівні. Незважаючи на демократичні традиції, у нашій спільноті все ще покутують, а може, навпаки, на еміграції поглибилися деякі групові чи, як кажуть, "клясові” різниці. Замість того, щоб спільна доля загладила різниці, які вини кали з походження, тут на еміграції вони якось дивно плекаються, а навіть поглиблюються. Інколи до "походження” доходять різниці багатства, а в іншому випадку навпаки, коли не прийшло на чужині багатства, "походження” витягається як причину, щоби себе виви щити. Зі свого походження, зі своєї родини треба бути гордим. Треба цікавитися хто наші предки, навіть спису вати дані про них. Але хто б вони не були, які б ми не були на них горді, це ще не причина, щоб інших вважати чимсь нижчим, чи гіршим, або навіть відокремлюватися самому чи навіть, а буває і таке, наставляти дітей на те, щоб вони сторонили від тих, які мають інше походження. А, як зачуваємо, буває таке навіть у наших молодечих організа ціях, де батьки вимагають, щоб їхніх дітей виділяти від інших. Якщо вони думають, що тим себе вивищують, то це задавнені пересуди, навпаки вони себе такою поставою ставлять у досить некорисному світлі. Зрештою причини до того, щоб себе трактувати за щось, не так інше, як краще від других, бувають різні. Не говорячи про те, що приналежних до інших партійних угруповань не уважаємо просто за інакодумаючих а зачисляємо до якоїсь гіршої категорії людей. Причиною може бути навіть те хто з якого міста походить: чи зі Львова, чи з Буковини, чи з Рогатина. Усе те буває спонукою до того, щоб відноситися до других не як до інших, а як до гірших. Прикладів можна б множити у нескінченність. Але основною причиною є брак толерантности, взаємного зро зуміння, а у ширшому значенні брак любови людини до людини. Місяць травень — місяць матері, материнської любови. І тільки вона одна, правдива, любити вміє усіх дітей одна ково, які б вони різні не були. На обгортці. Гуцули — мати й доня в дорозі Our cover: Hutsulky — Mother and daughter on the road. НАШЕ ЖИТТЯ, ТРАВЕНЬ, 1976 1
Page load link
Go to Top