Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Комітет Оборони Валентина Мороза. Між іншими промовцями Тетяна Плющ говорила про українських жінок-в’язнів і закликала до дальшої оборони їх. Зустріч була завершена спільним обідом у поблизькому ресторані. Тут привітала Тетяну Плющ заступниця голови СФУЖО Лідія Бурачинська, яка висловила їй признання україн ського жіноцтва за безстрашну оборону свого чоловіка. При тому з’ясувала засади, які об’єднали україн ське жіноцтво у вільному світі у СФУЖО. 85 КОНФЕРЕНЦІЯ ГЕН. ФЕДЕРАЦІЇ ЖІН. КЛЮБІВ У днях 13-16 червня відбудеться у Ф ілядельф ії 85 Конвенція Ген. Федерації Жіночих Клюбів. Місце Конвенції вибрано з нагоди 200-ліття в осідку, де постала колись Деклярація Незалежности. Гаслом минулої адміністрації було змагання до єдности. У цьому напрямку Федерація має свої осяги, як також проекти поборювання крайо вих проблем, як протидія алького- лізмові й насилуванню жінок. Це все буде змістом нарад. Видатним осягом поодиноких клюбів є, наприклад, створення Музею Америки в Стут- ґарті, Аркенсо, і побудова шпиталю в Дойлеставні, Па. Міжнародній секретар ГФЖК зреферує дію заморських клюбів. Австралійський Клюб у Сиднеї взяв видатну участь у Світовій Жіночій Конференції у Мехіко, Клюб у Ніка- раґва постав для допомоги жертвам землетрусу, Клюб на Багамських островах опікується дітворою, Клюб у Гаваях допомагає шпиталям. До цього міжнароднього сектора належить Світова Ф едерація Українських Жіночих Організацій. Її звіт за 1975/76 pp. буде також уміщений у журналі "Клабвумен”. Управу СФУЖО буде репрезенту вати Лідія Дяченко, голова Комісії Професіоналісток. Наша участь тим більш важлива, що 85 Конвенція перевибирає свій провід, отже наша представниця бере участь у голосу ванні. Окрім неї ще будуть делеґатки Союзу Українок Америки й Україн ського Золотого Хреста. Наша деле гація буде представлена на між- народньому полуденку 15 червня. НА ФОНД ІМ. І. ПАВЛИКОВСЬКОЇ На видвничий фонд ім. Ірини Павликовської, що має послужити для видання історії ОУЖ, яку вона напи сала, зложили в останньому часі: По 20 дол. — Союз Українок Франції, Париж, інж. Ярослав Єндик, Едмонтон, Софія і Ярослав Скрипники, Едмонтон, Анна Рижевська, Маямі. По 15 дол. — др. Наталія Пазуняк, Філядельфія. По 10 дол. — Ольга Горачук, Курітіба, Катерина Пелешок, Нью- Йорк. П р о д о в ж е н н я : В Е Ч О Р И З І. ГІЕВИЦЬКОЮ відали пам’яткові місця нашої столиці й любувались із гори Володимира красою міста й Дніпра. Це були дорогі й пам’ятні моменти, що ми їх переживали у своїй державі! Втретє зустрілись ми в Берліні. Ася приїхала туди з Копенгаґи, де її чоловік був консулем України. Я відвідала її в готелі, вона розказувала мені про красу Данії і запрошувала приїхати туди. Але вже видно було, що війна не принесла нам того, чого ми сподівались. Чорні хмари насувались на нашу Батьківщину і я не відважувалась залишити чоловіка й їхати на розраду. Врешті ще раз побачила я її, коли приїжджала до Галичини провідати свою маму. Я зайшла й до Асі. її чоловік займав тоді визначне політичне становище, як голова УНДО і пані Ася вела широке товариське життя. Мені назустріч вийша елегантна пані, а розкішна, багата обстановка немов відчужувала мене від неї. Але за хвилину розмови ми віднайшли себе і весело, по-давньому провели час. Пережила молоденька Ася велику любов, про яку ще сьогодні говорить зі зворушенням. Але, ображена невинним віршиком, який насправді не мав нічого образливого, зірвала це знайомство. — ’’Мама була тоді хвора, і я не хотіла її журити. Коли б я показала їй цього віршика вона напевно сміялась би з нього як з невинного жарту” — каже. Час гоїть рани. Іванна Шехович у 1912 році вийшла заміж за д-ра Дмитра Левицького — адвоката спершу у Раві Руській, потім в Бережанах. В часі І Світової війни його, як резервового старшину австрійської армії, беруть у полон і вивозять аж у Ташкент. Як тільки вдається видістатися він переїж джає до Києва, де включається у громадсько- політичне життя. У 1919 році їдуть обоє з дружиною Іванною до Копенгаґи, де він є послом УНРеспубліки. Посольство, зглядно місія, мала трудне становище. Сам д-р Левицький пише про дипломатичні представництва у ті часи так:* ”Як би не говорити, то за 1919 рік поширено в Европі знання і тим самим вагу української справи в Европі більше, як за століття перед тим”, а далі "чимала заслуга дипломатичних місій лежить у тому, що вони зуміли причинитися до зактивізування того зацікавлення, вміли спопуляризувати українську справу, вміли спонукати між чужинцями, навіть дуже впливових людей, які станули в обороні української справи і які досі є нашими національними приятелями”. Успіх місії в Копенгазі у великій мірі треба завдячувати Іванні Левицькій, їй зручності у нав’язу ванні зв’язків та веденні відкритого, культурного дому, де бували чільні представники данської суспільности. Одним з таких визначних осіб був тоді Ґеорґ Брандес, європейської міри літературознавець і філософ. У Данії говорилося тоді що там і там, наприклад, на концерті був ’’король і Ґеорґ Брандес, а інколи навіть Ґеорґ Брандес і король” Уляна Любович Д окінчення у н а с т у п н о м у числі 'Степан Волинець. Предвісники і творці листопадового зриє Видавнича Спілка Тризуб, Вінніпег, Ман. 1965. НАШЕ ЖИТТЯ, ТРАВЕНЬ, 1976 21
Page load link
Go to Top