Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
БІБЛІОГРАФІЯ ВИДАНЬ ЖІНОЧОЇ ТВОРЧОСТИ Чапленко Наталія. Бібліографія видань жіночої творчости поза межами України. Філядельфія, Союз Українок Америки, 1974. 54 стор. Бібліографічна справа була в нас досі недоцінена й занедбана. Через те не лиш звичайним читачам, але навіть і дослідникам трудно часом знайти потрібну бібліографічну інформацію. Не знаємо, скільки кожного року появляється на еміґрації книжок українською мовою і які це книжки; наша інформація про поодинокі видання неповна й випадкова. Що вже казати про книжки, що появилися дру ком давнішими роками, або в інших країнах, або про книжки малопо- пулярних і малореклямованих авторів, або про книжки з якоїсь особливо нам цікавої чи потрібної ділянки... Опрацьована Наталією Чапленко бібліографія "жіночої творчости” частинно заповнює цю важливу прога лину; вона є теж вимовним свідоцтвом величезного вкладу жінок у розбудо ву української культури на еміґрації. Ця бібліографія — це список біля дев’ятьох сотень окремих книжкових еміґраційних видань, що появилися в роках 1940-1973 і що їх авторами є українські жінки. Для кожної книжки подано повні бібліографічні дані: не лиш автора, заголовок, місце видання, видавництво і рік видання, але й кіль кість сторінок, мистецьке оформлен ня, серію, тощо. Вся бібліографія поділена на такі розділи: поезія; про за; драматичні твори; переклади; наука, публіцистика, спогади; дитяча література; дитячі сценічні твори; збір ники, конвенційні та ювілейні книги, брошури жіночих організацій; підруч ники і посібники; ужиткове мистецтво; гіґієна і косметика; куховарські книж ки; жіноча преса. Окрему категорію становлять публікації англійською, німецькою, французькою, португаль ською та еспанською мовами. Вже сам перелік цих ділянок показує, що бібліографія Наталії Чапленко — це не лиш рапорт майбутньому досліднико ві, але теж і практичний посібник для виховників, учителів, студентів, чита чів красного письменства, і навіть домашніх господинь. Наталія Чаплен ко проробила велику роботу і под бала про те, щоб свою бібліографію зробити доступною всім зацікавленим у формі хоч і невибагливого, проте охайного й читкого видання. їй за це належиться подяка і признання. Фахові бібліографи можуть мати до упорядника деякі побажання й зав- ваги. Сам заголовок, наприклад, не відповідає повністю засягові бібліогра фії. Якщо мали бути включені всі видання жінок "поза межами України” — то де ж тоді видання з Польщі, Чехословаччини? Де ж комуністичні українські видання з Канади? Позиції в бібліографії не нумеровані; немає показника імен та предметів. Псевдо німи — в більшості випадків — розкри ті; проте, як правило, бракує відкликів від неприйнятих різновидних форм прізвища чи псевдоніму. (Наприклад: немає відкликів: "Селянська, Віра” гл. "Вовк, Віра”, "Онишкевич, Лариса” гл. ’’Залеська-Онишкевич, Л ариса” , "Bloch, Marie", гл. "Halun Bloch, Marie” і багато інших.) З незрозумілих причин розділи чужомовної літератури мають заголовки тільки у чужих мовах. Було б теж, очевидно, дуже побажано, щоб у такій бібліографічній роботі було як найменше типографічних помилок. Марта Тарнавська ВІДГУКИ Деякі зауваження до навчання мови. Читаючи статтю п. В. Андруш ків п. н. "Навчання мови в дітей”, в якій авторка підходить із техніч ної сторони навчання мови, прос то напрошуються деякі зауважен ня. Ці зауваження не будуть мати відношення до самої статті, яка сама собою порушує справу нав чання мови, зокрема техніку нав чання і являється вартісною і пот- рібною під сучасну пору, саме, коли наші діти в розсіянні, не зна ють та не вивчають рідної україн ської мови. Мова — це не тільки засіб порозуміння, але це незвичайно важний чинник, зокрема в наших умовах, який може зберегти нашу народню сутність. Очевидно, що у перші© мірі це обов’язок батьків навчити своїх ді тей рідної мови. Церква, школа українознавства, молодечі орга нізації можуть бути допоміжним чинником, але дім мусить дати ді тям 90% знання рідної мови. Не має ніякого виправдання, мовляв, працюємо і не маємо часу. Нашим святим обов’язком є навчати ді тей рідної мови з перших днів їх життя і допильнувати, щоб вони тільки нею розмовляли. Ясно, якщо самі не знаємо добре мови, то не зможемо нав чити дітей, і у таких випадках треба постаратися, щоб діти навчилися мови в школі україно знавства. Якщо ми приглянемося нашій дійсності, то побачимо сумні і грізні недоліки. Куди б ми не пішли, де тільки є наші діти, чи то буде в церкві, чи в школі україно знавства в "Пласт”, ’’Сума”, ”Одум”, почуємо, що вони залюб ки розмовляють чужою мовою. В українських домах діється те саме: діти між собою розмовля ють англійською мовою. Дуже часто, коли сходяться знайомі і приятелі з дітьми, то загальною розмовною мовою між дітьми є англійська. А вже дуже погане та пригноблююче явище, коли бать ки з дітьми і навпаки, розмовля ють чужою мовою. Хто у цьому винен? Та хіба ж батьки! Чи не сором нам? Де ж наше народне обличчя? Як ми можемо зберегти себе від денаціоналізації, втрати народніх особливостей? Здається, що вже крайня пора задуматися над тим грізним становищем і почати протидіяти, якщо хочемо зберег ти наших дітей для українства. Рідна мова невідривний складник народнього виховання і без знання рідної мови ніяк не може бути повне і вартісне на родне виховання. Коли ми байдуже дивимося на 16 НАШЕ ЖИТТЯ, ТРАВЕНЬ, 1976 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top