Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
К оровай теж п р и кр а ш у ю т ь руш никам и. Д екуди коровай обв’язують кругом рушником, або кладуть на рушник. В інших місце востях коровай прикриваю ть двома рушниками навхрест і знімають їх тоді, коли починають розрізувати на частини. Рушники бере собі дружко. Молоді клякають на рушник, коли благословляють їх батьки до шлюбу. В церкві теж молоді стоять та клячать на рушнику, який простелю є їм дружба. Декуди під час шлюбу молодим перев’язують руки рушником. В весільних піснях про це співають так: ’’Коли б мені, Господи, неділі діждати, На рушнику стати, — Тоді не розлучить ні батько, ні мати, Ні суд, ні громада, — Хіба вже розлучить Заступ та лопата”. Лети, лети соколоньку, поперед нас, Неси, неси вістоньку батеньку од нас: Що вже єго діточки звінчали; На білому рушничку стояли, Золотим перстенечком міняли”. ’’Полети, соколоньку, поперед нас, Занеси вістоньку від нас: Нехай — виходить матінка з колачем, Зв’язали її доненьку з паничем. Чи з паничем, чи не з паничем, звінчали її з мужиком, Зв’язали білі ручки рушником”. Під час чи перед весіллям молоді себе взаємно обдаровують. Молода дарує молодому сорочку вишивану, хустину, рушники. Знову ж молодий дає чоботи, хустину, перемітку і інші речі. Обов’язком молодої є обдару вати дружбів рушниками. Про це співають так: ”А в коморі сволок, На ньому рушників сорок, Біжіть, внесіте, та боярів прикрасіте”. ’’Мати Марусеньку родила. Місяцем обгородила, Сонечком підперезала, До свекора проважала. Та сказала: Марусенька — не пряха, А матінька Марусина — не ткаха, Аж вона раненько вставала, Тонкі рушнички напряла, У тихого Дніпра білила, Молодих дружків дарила”. Коли молоді повертаються з Коровай прикраш ений руш ником A Korovai decorated with an em bro idered towel. церкви додому по шлюбі, їх вітаю ть хлібом і сіллю на рушниках та простеляють рушник, по якому вони ідуть на своє місце за стіл. Цей рушник скоро зви вають, бо ніхто інший не має права на нього стати, тільки молоді. Це лиш кілька прикладів, як рушник уживався під час весілля. При закладі нової хати перев’язували будівничих та деяких гостей рушниками. Уживалися рушники і при похоронах. Іноді тіло накривали рушником. Віз, на якому везли домовину, вистелювали рушни ками або веретами. Домовину декуди прикривали рушником, на який клали хліб. На знак жалоби вивішували на воротях або у вікні рушник. Домовину спускали на рушниках у яму. Хрести на могилі, головно, коли це могила хлопця, перев’язували рушником. Найбільш поширений звичай це вітання дорогих гостей хлібом і сіллю на рушнику. Вишиті та ткані рушники займають важливе місце в україн ськім народнім мистецтві та в українських звичаях. Сьогодні, коли ми стараємося відновити деякі із старих народніх звичаїв та пристосувати до теперішнього життя, не забуваймо теж і про р у ш н и к, я ки й є ва ж л и во ю частиною нашої спадщини. БІБЛІОГРАФІЯ 1. Бабенчиков, М. В. Народне декоративне искусство Украини. Москва, 1945. стор. 31-34 2. Василевська, Є. Є. Кропевецькі рушники. Харків, 1972, 22 стор. 3. Весілля. Київ, "Наукова Думка”, 1970. кн. 2, стор. 183-223. 4. Данилова, В. В. Из народной жизни в Малороссии. (пв жврналі "Живая Старина”, вип. 1, 1909, ст. 34-38) 5. Зарембський, А. Народне искусство подольских ураинцев. Ленинград, 1928. 47 стор. 6. Історія українського мистецтва. Київ, Том 2, 3, 4, ч. 1. 7. Кагаров, Є Що визначають деякі українські весільні обряди. (В періодику "Етнографічний вісник”, т. 2, ст. 22-30). 8 . Ковалівський, А. Берегиня й Перегня. (в періодику "Збір ник Харківсько-науково-дослідчої катедри історії української культури. Ч. 9 (1930), стор. 79-106) 9. Колос, С. Г. Королевецькі рушники. (В журналі "Народна творчість та етнографія, ч. 6,1966, ст. 42-53) 10. Копержинський, К. Обряди збору врожаю у слов’янських народів у найдавнішу добу розвитку. (В періодику "Первісне громадянство та його пережитки на Україні”, Харків, 1926, вип. 1/2, стор. 47-55) 11. Курило, Олена. Як водили перегеню. (В періодику "Етнографічний вісник”, т. 1, ст. 66-68) 12. Литвинова-Бартош, П. Весільні обряди і звичаї у селі Землянці, глухівського повіту, Чернигівської губернії. (В періодику "Матеріяли до української етнології”, т. 3 (1900), стор. 70-173) 13. Маркевич, М. Обичаи, поверья, кухня и напитки мало- россіян. Київ, 1860. 14. Міллер, А. Лотос в малоруском орнаменте. (В кн. Труди 14 Археологического с’езда в Чернигове, 1908-1909. осква, 1911. т. 2, стор. 81-88) 15. Міллер, М. Поганські боги в Україні. (В журналі "Нові Дні”, квітень, 1957, ст. 18-19. 16. Онацький, 0. Півень в українській народній символіці та віруваннях. (В жврналі "Нові Дні”, жовтень 1951, стор. 8-11) 17. Павликовська, І. Українські народні рушники. В журналі "Наше Життя”, травень-червень 1970. 18. Павлович, Ю. До питання про еволюцію українського народного орнаменту. (В періодику "Матеріяли до української етнольогії” том 21/22, ч. 1, стор. 111-113) 19. Русское народное искуство на Второй Д окінчення на обкладинці 10 НАШЕ ЖИТТЯ, ТРАВЕНЬ, 1976 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
