Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ДЕКОРАТИВНІ РУШНИКИ В МИСТЕЦТВІ ТА В ОБРЯДАХ. Д окінчення Рушник як священна річ, як оберега (обережка) вживався в майже всіх важливих святочних обрядах та головних моментах у ж итті лю дини як народини, весілля, смерть. І хоч звичаї та обряди різнилися від себе за лежно від того з якої частини України, то все ж таки рушник всюди виконував у якісь мірі риту альне призначення навіть на Гуцульщині, де він не був так широко застосований, як в інших частинах України, про що пише Володимир Шухевич в своїй праці Туцульщ ина”. Під час народження, щоб улегшити жінці тяжкий порід прив’язували до сволока рушник, в яком у поперед нього року носили святити паски, та давали породіллі два звисаючі кінці рушника, щоб вона за них держа лася. Це мало, згідно з повір’ям прискорити та улегшити порід. Н о в о н а р о д ж е н у д и ти н у благословили рушником та зави вали в нього на щастя та на добру долю. Під час христин, кумів перев’язували рушниками та дару вали їх деяким гостям. Найбільше поширене ужи вання рушників було під час весілля. Дівчата від ранніх літ вчилися прясти, ткати та виши вати. Від перших літ дівування вони заповняли свої скрині, призначені для весільного поса гу, вишитими та тканими речами, між якими знаходиласе велика кількість рушників, про це зга дується у весільній пісні Та спасибі тобі, моя ненько, Що ти мене будила раненько. А я слухала, вставала, Та собі рушники напряла; По горі ходила — білила Я своїх старостів дарила. Коли приходять сватати дівчину, якщо вона згідна, подає рушники сватам, які перев’язують їх собі через праве плече попід ліву руку. Раз подали рушники — це вже законне зобов’язання і коли б інший парубок відбив дівчину, свати та батько покривдженого молодого мали право іти до суду, що й іноді ставалося. Звичайно суддя наказував батькові молодої заплатити покривдженим від шкодування. У весільних піснях про сватання так висловлюються: ”А мій батенько, та як голубонько, Все мною молодою Та рушники крає, Старостам дає, Мене заручає”. На городі під рожею, Рано та ранесенько. Лежить — не спить Марусин брат. Прийшла до єго та сестриця єго; — Уставай, брате, годі спати, Прийшли люди од нелюба. — Сестра ж моя коханая, Чи ти не вмієш одгадати, Чужим людям одказати? Ще й рушники не торочені, Ще й столики не застелені!” "Вилей, не вилей, по рушничку давай, Старостам по рушничку, молодому хусточку. А вже ж тоді от того не ввиляти Щоб старостам рушнички не подавати. Ой перві прийшли, вона тим отказала, А других почастувала, А треті прийшли — тим рушнички дала”. Виш иваний р уш ник з Полтавщ ини. З М узейн ої збірки народнього мист е цтва СУА An em broidered towel from the Poltava region of Ukraine, from the UNW LA museum collection of Folk Culture. ”Ой ластівонька купалася, Край бережечка сушилася. Край бережечка сушилася. Дівка Маруся журилася. Ой ще рушничків не надбала, А вже Івана сподобала. Ой ще рушничків не зробила, А вже Івана полюбила.”. У поезії Тараса Шевченка опису ється сватання такими висловами як; ”Я все виглядала — Чи не шле за рушниками...”, ”А у мене, як на теє, Й рушники вже ткались”, ’’одній найкращій скажітьтихенько, щоб рушника дбала та щоб на своєму о город і гарбузів не сажала”. ’’Вернулись люди з рушниками...”. Кажуть, що Тарас Шевченко, коли готовився до свого весілля замовив для себе рушники в Кролевці з горластими півнями, та на жаль не дочекався, і коли везли домовину Шевченка із П е те р б у р гу до Канева та переїздили через Кролевець, замовлені весільні руш ники кролевчани поклали на домовину. В деяких частинах України, Руш ник проект у Олени Пчілки. З М у з е й н о ї з б ір к и СУА. An em broidered towel designed by Olena Pchilka, from the UNW LA muse um collection of Folk Culture. 8 НАШЕ ЖИТТЯ, ТРАВЕНЬ, 1976 ЛЮБОВ АБРАМЮК-ВОЛИНЕЦЬ Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top