Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
200-ЛІТТЯ — 100-ЛІТТЯ 4 липня США відмічали 200-ліття проголошення неза л е ж н о с т і Час, його міра: хвилина, година, тиждень, місяць, рік, століття. Здавалось би, що це одиниці стійкі, однакові для всіх і для всього. Але ж навіть з погляду людини час може мати різну міру, в залеж ності від того, яким змістом він виповнений. Можна прожити багато літ, але, якщо життя одноманітне, не виповнене переживаннями — воно порожнє. Хоч здається, що такий час, б е з подій, довго тягнеться, та коли оглянутися на пройдений шлях, він здається коротким, бо, за словами американського письменника Стейнбека, його не відзначають милеві камені подій, переживань, дарм а чи вони трагічні, чи щасливі. Для людини століття це довгий час, для історії народу — вже інша величина, для історії світу — це менш ніж для нас хвилина. Для старих держ ав чи народів Европи, Азії чи Африки 200-літ небагато, але для американського народу цей період часу приніс стільки змін, він виповнений такими важливими подіями, що їх тягар може переважити довгі століття націй, які тривають б ез різких змін. Саме старих. І так теж треба глядіти на Америку і її суспільність. Аж проситься порівняти її flq м о л о д о ї людини, з притаманними для її віку ознаками. З о дн ого боку, розмах, очайдушність, віра у високі ідеали демократії, свободи, рівности, а з другого, намагання здійснити ті ідеали б е з уваги на реальні умовини. Прояви доброти, надмірного довір’я, отверті, приязні рамена для потре буючих, а тут же таки випадки байдуж ости, навіть ж орстокости чи непомічання того, чого не хочеться бачити. Віра у свої сили і непереможність, яка доводить д о занедбання засобів конечних для оборони й безпеки. Ріст техніки і цивілізації, д о б р о б у т , захоплення вибагли вим та вигідним життям — а з д р угого боку рухи молоді, яка відкидає все це, відходить д о примітивного сп о с о б у життя, шукає інших цілей, а при цьому інколи губить сама с еб е. Усюди скрайності, далекі від тої зол отої середини , яку цінить старший вік. Як і м ол оду лю дину, так і цю країну характеризує розмах. П еред нею надія на майбутнє з великими можливостями. Чи і як та наскільки ці надії здійсняться — це залежить в першу чергу від неї самої. Коли переглядати американські журнали, то у статтях зв’язаних з 200-літтям, крім огляду минулого й аналізи сучасного, пробивається віра в майбутнє, але не б ез турботи. В кол овороті народжень Так... поки свіже незнання В новім оточенні готує хитра Майя, Знову народж ене, іще нещасне немовля С ер ед своїх старих непереносних мук І спогадів на Майю, глянуло й, — ні мук! А "Та” співг є та кладе д о рук Нової матер ... й забуто Україну! Як, в пишних квітів повний огород, Дитя загорнуть у багатомовність гармонійну, — Культурности найвища з нагород! І лю бо і багато все на чужині. В нових батьків чого б то плакати малій дитині? Спи... Так ні! Чомусь із підсвідом ого на дні Глядять, глядять, як совість, очі України, І д о трьох літ все п ер есл ід у є кошмар І співи степу і пісні бандури. Підпалене сел о і постріли, й пітьма! І очі! Любі очі в далені похмурій... Галя Мазуренко Д обробут, культ матеріяльного успіху притупив патріотизм, відповідальність за спільноту, за інших. Тому то повторюється клич: не думай, що ця країна може тобі дати, а думай про те, що ти можеш для неї зробити. Давно вже Америка перестала вважати с е б е котлом, що переварює усі народи в одн е. Щораз більше під креслюється її багатонаціональний склад, а кожному дається змогу плекати свою культурну спадщину, під креслювати національну ідентичність. А кожний народ говорить про те, що він вклав у розвій цієї країни. На жаль, ми мало знаєм о про вклад наших учених, мистців, письменників, промисловців, зокрема жінок, у розвиток країни. Тільки тут і там блисне вістка про якесь осягнення. А тим часом, для прикладу, у такій захопл ю ючій ділянці як астронавтика, д о сл ід и стратосф ери, є великий вклад наших учених, техніків, науковців. Чи знаєм о багато про них? А це тільки од н а галузь. Відмічуючи 200-ліття США та 100-ліття нашого тут поселення на сторінках нашого журналу, містимо інтерв’ю Марти Тарнавської з письменницею Марією Галун Блак, якої творчість це якраз вклад в американську літературу. Містимо теж переклад уривка її повісти, а згодом , можливо помістимо у відтинках інший з її творів. На англомовних сторінках знай дете статтю про україн ських іміґрантів в Америці. Написала її Марта Кічоровська, яка закінчила Vassar C ollege зі ступнем В. А. в ділянці антро пології з археологією , як головним предметом. Останнього року вивчала іміграцію, при чому тем ою її т. зв. senior project була українська еміграція в Америці. На основі цієї праці зладила вона статтю для ’’Нашого Життя". У дальших числах плянуємо дати сильветки американ ських жінок учасниць революції. Так відзначимо знаменні річниці 200 і 100-ліття. На обгоротці: Церква св. Івана Христитепя у Гантері. Світл. В. Грицин. On the cover: the Church of St. John the Baptist in Hunter, N.Y. as photographed b y Volodymyr H ry c y n НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1976 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
