Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МТ: Чи Марія Із Кларк Евенк» (Магу of Clark Avenue) — повість про дівчинку-українку, що зростає в американському оточенні, була першим Вашим твором із українською тематикою? Чи має вона авто біографічний характер? МГБ: Так, це перша моя книжка на українську тему. Чи вона — автобіографічна? Так і ні. Як дитина іміґрантів, я мала цю саму велику проблему, що й Марія: пробувати інтеґрувати мою українськість, що її я не могла і не бажала заперечувати, і мою зростаючу американськість, що оточувала мене і ставила свої вимоги. У моєму власному випадку роз в’язка цієї притаманної всім іміґрантам проблеми не була такою легкою і швидкою, як у випадку Марії. До сьогодні я часто свідома роздвоєння в моєму житті. Я думаю, що цього не було б, якби наша рідна країна була вільною і незалежною. Тоді я може не від чувала б такого до неї зобов’язання, як відчуваю тепер. Тоді мій вибір був би більш особистим і вільним від сторонніх чинників. А так... Деякі події в книжці базовані на автобіографічних деталях, але точніше було б сказати, що на основі деяких подій мого власного дитинства, шляхом містерійної творчої альхемії, я створила Марію та події, що їх вона пере жила. Люди часто не розуміють творчого процесу писання. Моя мама, наприклад, нарікала, що в Марії "багато помилок”. "Ти забула вже” — казала вона мені — ”це було не так”. Бо вона вважає, що книжка ця — автобіографічна. А воно трохи так, трохи ні. Ви самі — поет, ви це легко зрозумієте. М.Т. Так, я мала навіть подібний досвід із одним своїм нібито автобіографічним віршем. Це — здаєть ся мені — конфлікт між т.зв. життєвою і мистецькою правдою. На цю тему можна б багато говорити... Ми помітили, що в багатьох Ваших творах, зокрема у тих із близькою нам українською пробле матикою, головною темою є світоглядове дозрі вання доростаючого героя на тлі конфлікту двох світів: в Марії — конфлікт цей між старокраєвими традиціями батьківського дому й американським світом шкільного оточення, в Тітці Америці та в Дам’янових двох світах — між українським домашнім світиком та зрусифікованою дійсністю в сучасній Україні, в історичній повісті Берн, син Микули (Bern, Son of Mikula) між цивілізованим світом Києва і кочовим життям печенігів. Чи Ви схотіли б висловитися до цієї теми? Нам зокрема цікаво й приємно, що цей зудар двох світів Ви — як добрий психолог і як добрий майстер-белетрист — не змальовуєте упрощено, як чорно-білі контрасти, та що у Вас розв’язка подається звичайно у формі якоїсь синтези. МГБ: Справді виглядає, що я постійно займаюся проблемою "двох світів”. Але я не роблю цього свідомо, пляново. Стимулом до Берна, наприклад, була леґенда, що її я вичитала в київському літописі Ілюстрація роботи Я. Гніздовського до байки в перекладі Галун Блак Illustration to one of the translated tales by J. Hnizdovsky під роком 968. Цей хлопець, що його я пізніше назвала Берном, ожив просто із сторін літопису. Я просто почала ставити йому запитання: як це так, що він знав мову печенігів? що робив він у Києві? хто були його батьки? Відповіді на ці питання створили книжку. Я старалася відтворити точні деталі побуту середньовічного Києва... Багато творів в літературі займаються приватними світами. У Фолкльорі, як і в писаних творах, герой входить у чужий світ (можливо у своє друге ”я”), з допомогою мудрого дорадника, подорожує цим світом, а тоді повертається у наш світ, збагачуючи нас дарунком мудрости. Під свідомо — принаймні у моїм випадку — оповідач часто йде за таким взором. МТ: Котрий із Ваших творів вважаєте своїм найбільшим досягненням і чому? МГБ: Мені не легко вибрати книжку, що може вважатися моїм найбільшим досягненням, бо кожний твір ставив інші проблеми, що вимагали іншої роз в’язки. В Марії, наприклад, мені, здається, вдалося ввійти у світ дитини із більшим успіхом, як в інших книжках. Я думаю, що це можна сказати теж про мою книжку Тоні із міста духів (Tony of the Ghost Towns) Берн вимагав відтворення цілої доби, цілого суспільства. Це занурення в район минулого було справді містичним переживанням. В Тітці Америці я пробувала поділитись із читачем своїм великим чуттєвим переживанням повороту додому. Як із кожним великим почуттям — головне завдання тут викликати почуття і в читача, а це треба робити дуже скритими, посередніми методами. Тітка Америка була однією із найбільш успішних моїх книжок на книжковому ринку, отже виглядає, що це мені вдалося. МТ: Нашим читачам дуже подобалися Ваші прегарно видані переклади Українських народніх казок (Ukrainian Folk Tales). Що спонукало Вас зацікавитись народньою казкою? Чи плянуєте ще якісь видання з цієї ділянки? МГБ: Я від дитинства цікавилася народніми казками і фолкльором і далі продовжую досліджу вати цю ділянку. Передусім мене захоплює факт, що ці самі звичаї і ці самі казки зустрічаються по всьому світі. Фолкльор — це очищена суцільність людського досвіду і письменник повинен бути озна йомлений із цим фондом. Письменник є нащадком племінного казкаря і повинен бути свідомий тих магічних функцій, що зв’язані з цією ролею. Я переклала цілу двотомову збірку Івана Рудченка та значне число казок із збірки Драгоманова. На жаль, американський книжковий ринок, під сучасну пору, не сприймає такого матеріялу. В своїх пере- НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1976 11
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
