Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
збільшують легкість техніки гуцульської кераміки. Олекса Бехметюк осягнув провідне місце між гуцульськими ганчарами того часу через послідовне засвоєння знання техніки майоліки гуцульської та її декоративних засобів. Він створив різні нові види побутового посуду і декоративних,рослинних мотивів, які поєднувались із сюжетними темами. Багатство орнаментальних мотивів і своєрідність кольориту дали йому місце клясика українського ганчарства. У другій половині XIX ст. виступає талановитий майстер керамічних виробів. Гнат Кощук. Горизон тальні мотиви рослинних композицій неначе Гірлянди оперезують його вироби, переважно колачі та дзбанки. Відомий майстер гуцульської кераміки Петро Кошак (1864-1940 р.) навчався в Коломийській ганчарський школі, заснованій у 1876 році. Там навчання поставлене було на академічних основах. Народнього мистецтва не вивчали глибоко, вважаючи, це приниженням ’’чистого” мистецтва. Його тільки копіювали з рисунків вишивок, з різьбарських виробів чи писанок та переносили на глину не розу міючи, що кожному матеріялові належиться його питомий орнаментальний елемент, а механічне переношення невідповідних мотивів на вироби Павлина Цвілик: Кахля. Із збірки Музею СУА в Нью-Йорку Title by Pavlyna Cvilyk. From the UNWLA Museum collection. керамічні, це занепад та обнижування їх вартости. і хоча вплив тієї школи дещо позначився на перших виробах Кошака, він вивчив докладно все створене його попередниками та після закінчення ганчарської школи в Коломиї добирав у своїх виробах кращі елементи декоративної кераміки гуцульських майстрів. На його спадщині взорувалося багато ган- чарів, але ніхто його не перевершив. В тому часі працювали успішно керамічні майстри з родів Совіздранюків, Волощуків, Тим’яків, Кошаків, Цвіликів, сім’я Тимчуків та інші ганчарі. Павлина Цвілик (1891-1964) була одним із найкращих майстрів гуцульської кераміки Покуття. У своїй творчости впровадила багато нового та цін ного, продовжуючи однак традиції попередніх виз начних майстрів. Її вироби: кахлі, декоративні тарілки, вази, баклаги, горщики й писанки відзначували нагоро дами на виставках у Львові, Ворохті й Кутах (1929- 1934 pp.). Одержала срібну медалю на виставці в Празі 1962 p., а її вироби знаходяться у різних світових музеях. Маючи тільки сім років Павлина Цвілик місила батькові-ганчареві глину, аж поки й сама почала ліпити дитячі іграшки, які батько, Йосип Совіздранюк, продавав на ярмарку. Малу Павлину цікавили дуже розмальовані кахлі,миски славних косівських та пістинських майстрів: Йосифа Урбанського, Д. Зонтюка, Баранюків, П. Кошака, Бехметюка й інших. Самотужки пробиваючись, дійшла вона завдяки своєму талантові до най більших успіхів керамічного мистецтва. Її чоловік — Григор Цвілик (який був мельником раніше), завдяки Павлині став також одним з провідних косівських майстрів. Докінчення на ст. 17 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1976 9 Павпина Цвілик: Тарілка. Із збірки Музею СУА у Нью-Йорку Plate by Pavlyna Cvilyk. From the UNWLA Museum collection.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
