Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПР ОМИНУВ РІК ЖІНКИ! Княжна Ашраф Паглаві з Ірану-голова Комітету Об’єднаних Націй для підготовки Конференції в Мехіко, у своїй статті про Міжнародній Рік Жінки (Нью Йорк Тайме — 5 січня 1976 р.) пише, що цей ’’Рік” почався без тріюмфальних сурм, а закінчився без оплесків. ” Чи той ’’Рік” заторкнув мільйони жінок, які живуть у нужді і нелюдських умовинах? Чи переконав жінок Нью-Йорку і Нью-Джерзі, щоб не підтримували тих, хто поборює ’’ ERA додаток до Конституції про зрівняння прав)?” Та — каже далі Ашраф Паглаві, — не можна було сподіватися, що той ’’Рік” ті всі справи полагодить. Це був тільки повний вагання перший крок, мала спроба представити і насвітлити всюму світові мільярди жіночих проблем. На думку авторки, при своїх обмежених умовинах той ’’Рік” осягнув деякі цілі. Хоч не всі, то все таки деякі країни зробили спробу включити відзначення того ’’Року” у свої пляни, а пред ставники 133 країн приїхали в червні на Конференцію до Мехіка. Хоч (як про те ми писали в НЖ) проблеми жінок залежно від їхніх соціоекономічних та політичних умовин, були різні, все ж на Конференції жінки при наймні дізналися про те, що існують такі різниці в їхній проблематиці та зрозуміли, що які б вони не були, то всюди жінка знаходиться у підрядному становищі. Це все таки успіх. Генеральна Асамблея Об’єднаних Націй прийнала ряд постанов, з яких, якби хоч 10% уряди різних держав зреалізували, то становище жінок покращало б на багато. Постав Інститут для Дослідів і Вишколу при ОН, який зможе підготувати якостеві та кількісні дані, які можуть допомогти зреалізувати цю програму. Але, на думку А. Паглаві, є все ж познаки, що Рік Жінки скоро може прийти в забуття. Перша ж бо наступна після Конференції в Мехіко Асамблея ОН майже зовсім поминула мовчанкою висліди цієї Конференції. Можна б погодитися з цинічним погля дом, що вся ця ’’афера” Року Жінки була підготована чоловіками для ’’замилення очей” жінкам, щоб потім сховати справу ’’під килим” . Наслідки Року Жінки у майбутньому залежать у великій мірі від того, чи жінки зуміють змоблізувати енергію та переконати уряди своїх держав, щоб вклю чили їхні проблеми у законодавчі проєтки. Все таки Об’єднані Нації проголосили декаду, тобто десятиліття жінки у pp. 1976-86. Доля цієї декади залежить від жінок, з яких багато відступають від дії (схизма) та від апатії урядів поодиноких країн. Коли на тлі тих розважань Ашраф Паглаві розглядати Рік Української Жінки, то насуваються деякі аналогії, хоч наша ситуація, жінок недержавної нації, висуває інші проблеми, ніж ті, що їх мають жінки державних націй. Передусім можна підписатися під твердженням, що ’’Рік” почався без тріюмфальних сурм, а закінчився без оплесків. Наше ж бо громадянство приняло цей ’’Рік” літепло. Декілька статтей у пресі, переважно писаних самими жінками, ніякого майже відгуку, на віть у центральних Організаціях. Міжнародній Рік Жінки проголошено у 1970 році, ми зустріли наш без ніякої підготовки. Важлива для нас оборона жінок політичних в’язнів, актуальна для нас незалежно від Року Жінки, так само, як акція ширення правди про Україну. Хоч проблеми, які болючі для жінок цілого світу, у нас на другому пляні, бо для нас важливіші ті, які зв’язані з нашою політичною ситуацією, то все ж ми повинні про них знати. На тлі тих загально-жіночих проблем ми повинні б знати, як вони виглядають в Україні. Яке становище жінки там, де вдаряє розбіжність між писаним правом і дійсністю. Ми повинні б досліджувати умовнин її побуту, праці тощо. У тому напрямі ми нічого не зробили, а можна було б використати Міжнародній Рік Жінки та представити це питання поруч загальних проблем жінок у тих ділян ках життя. Серед наших умовин цей ’’Рік” мав би бути нагодою до того, щоб притягнути до громадської праці жінок, які стоять поза нею. Не приніс він ніяких змін у позиції жінки в кромаді, не збільшилася їїучасть у проводах наших установ та організацій. Не спричинився теж, на жаль, до порозуміння взаємної толеранції і пошани поміж поодинокими жіночими організаціями. Не злагіднилися ні не затерлися регіональні, релігійні чи політичні різниці, які при стараннях і позитивному впливі жінок повинні б зникнути взагалі. Рік Жінки збігся з 50-літтям нашої організації. З цієї нагоди СУА представив громадянству висліди своєї праці. Є поодинокі випадки, де чоловіки виявляють своє зацікавлення та оцінку праці жінок. Цікаво те, що якраз закінчення Року Жінку і 50-ліття СУА одержали ми дві статті пера чоловіків, де вони висловлюють свою думку про працю жінок. Одну з них, д-ра Богдана Цимбалістого, містимо в англомовній частині цього числа. Друга, пера інж. Романа Шраменка, буде поміщена у наступному числі НЖ. Але такі позитивні прояви зацікавлення нашою працею не відзеркалють загального відношення нашої спільности. І тут можемо повторити за Ашраф Паглаві: цей ’’Рік” це перший крок, повний вагання, щоб поставити перед громадянством наші проблеми. Об’єднані Нації, продовжуючи акцію ’’Року” установили Декаду Жінки, ми повинні б уважати Рік Української Жінки початком посиленої дії у напрямі втягнення у наші завдання загалу жінок та зацікавлення ними цілої спільноти так, щоб нас включили і поставили на належному місці у спільних змаганнях і дії цілої суспільности. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top