Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
т акож про українців в Америці. Звернула увагу на те, що наш нарід талановитий, росте і розвивається та прямує до кращих днів. Думаю, що можна і треба би було нав’язувати контакт межи молоддю Бразілії і Америки різними способами. Особисті зустрічі найкращі, але теж корисним є листовний контакт. Якби це було можливе, виміна елементів у навчаль них курсах чи вакаційних оселях принесла би багато усві домлення і знання. Коли від ’їхала з Прудентополя Гандзя, довго ми ту жили за нею, а мої дівчата з інституту питали і випитували мене. Коли я дала задачу в клясі української мови, щоб написати листа до товаришки, майже всі написали листа до неї. Так само промовила вона їм до серця, як і мені. Видно було, що вона українка, яка цінить, і старається, щоб другі цінили й любили своє українське походження, свою при належність до українського народу. Вона виявилась особою енергійною, дуж е ввічливою, милої вдачі. Надіюся, що це був тільки початок нашої щирої і правдивої дружби. O.K. важко, але приходить сила з переконання, що треба виховувати наших українських дітей ще змалку з любови до всього рідного — тоді це почування залишиться з ними на все ж иття.” Тяжко вести таку виховну працю, коли часто бракує матеріялів до навчання, як читанок, дитячих книж ок, плит, взорів до вишивання. Згадую чи про це, мимоволі прихо дить думка, яку велику користь принесли би посилки з Америки деяких з цих матеріялів! Оля це четверте покоління українських поселенців у Бразілії, яка виховує вже п’яте покоління! Коли її прадіди приїхали до Бразілії в 1880-их роках, не могли знати, що їхня правнучка побудує колись у своєму серці і в україн ській громаді в Бразілії ту батьківщину, яку довелося їм за лишати назавжди. Оля це гідна іменниця своєї патронки Княгині Ольги. Часто коли згадую про неї, то бачу її серед української д іт вори в Бразілії, і знаю, що її нагорода ніколи не буде золотою короною , але ласкавістю і вдякою М атері-Укра- їни. А.Г.С. КОСМЕТИКА СТАРА Всякі ’’косм е тіке” знали і високо цінили вже мешканки Геллади, на що вказує старогрецька назва. Вони, само, собою, не послуговувалися готовими препаратами: у порівнянні з сьогод нішніми часами, тодішня хемія була ще, так сказати б, у пелюшках. Для збереження краси вживали, як і в пізн і ших віках, природніх седерників, перш усього зел, оливи, овочів. Римлянки, особливо багаті, сягали до дорогих і рафінованих засобів як купелі в молоці ослиць; існували одначе домашні косметичні засоби, що їх уживали всі, навіть оті з незаможних верств. Про методи як ’’навести красу” , багато можна довідатись від римських поетів і письменників — Горація чи ЯК СВІТ Плінія. У їхніх писаннях прим, можна натрапити на рецепт як вибілювати наскірок (церу) за помічч’ю вивару з кмину. Компреси (оклади) із льняного с ім ’я були знаменитим середником проти зморщок,; ці компреси крім цього, не згадую чи полиску, зм іц н ю вали нігті. А гарні білі зуби, що були тоді (як зрештою і тепер) прикрасою лиця, слід було чистити їх пастою, зробленою з ячмінної муки, соли й меду. Неприємний запах уст або одор ізза н а д м ір н о го в ж и ва н ня вина, римляни ліквідували при допомозі жуття лаврового листя, що його у нас називали бобковим листям. Р и м л ян ки д у ж е д б а л и про волосся. Поголовно фарбували його на бльонд або ’’тіц ія н ” , тобто на темнорудий колір; ці барви тоді вважа лись за значно кращі, ніж темні. Густе волосся, гарний полиск і природні хвилі одержували за помічч’ю вивару з папороті і насіння селери; варили це у вині і потім змішували з оливою. Очевидно деодорантів не було, тож неприємний запах перепоченого тіла поборювали при допомозі запашних олійків і смаровил. Примінювали також середник для внутріш нього вживання — напій з кореня рослини скольмус, що його пили натще. Щоб відсвіжити наскірок, лице змива ли ослячим молоком і робили масочку із сирого хлібного тіста. Проти зморщ ок — вивар з лубіню , що його змішували з оцтом із вина. Чи р и м л я н к и м а л ю в а л и с ь ? Звичайно. Підмальовувалися навіть і мужчини. До речі ще сьогодні це роблять румуни, які вважають себе прямими нащадками римлян (а що вони православні — це друга справа). К о с м е т и ч н і м а стил а ч и -п а к ’’ш м інки” були доволі примітивні: іржа, сік з червоної рожі, вугіль з дерева, попіл. Продовжували собі брови, під мальовували очі, вживали пудри пере важно з крейди. Як причепуритись, багато про це написав Овідій у своєму ’’Мистецтві кохання” . Рекомендував навіть жінкам, які хотіли б, щоб їх л ю б и л и , п р и кл е ю в а т и м а л е н ь кі перчики, а також носити щось у роді поясків-б’юстгальтерів, які підносили б груди. Як бачимо ж інки у всіх епохах однакові — завжди прагнули подоба тись мужчинам, тому вічно дбаю ть про якнайкращ ий вигляд. У термах, де римляни купалися, були до послуг масажисти, звичайно невільники: масажі вможливлювали позбуватися зайвого товщу, сприяли нормальній поставі, видовженій лінії. П еред двом а ти с я ч а м и л іт мужчини, так, як зрештою, й сьогодні, боролися з лисиною . А була це, як і під сучасну пору безнадійна акція. Та римляни, що лисіли, завзято пере водили протидію : спершу місця, що починали лисіти, натирали содою , потім якою сь ще мікстурою , спрепаро- ваною з вина, оцту, шафрану та соку із зел. Якщо це не помагало, мужчини Продовження на стор. 25
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
