Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЗУ СТРІЧ ДАЛЕКИХ — А БЛИЗЬКИХ Про подорож Гандзі Савицької до Бразілії ми вже читали на сторінках нашої преси, а багато з нас слу хали її розповіді ілю строваної прозірками. Цікаво буде прочитати про те, які вражіння винесла Гандзя і її ровесниця Оля з особистої зустрічі, тож містимо їхні розповіді одна про одну. ОЛЬГА КОРЧАҐІН це молода ж урналістка з четвертого покоління українських поселенців в Бразілії. Вона закін чила ж урналістику на університеті в Куритибі і є о д н ією з представниць нової інтелігентської верстви, яку видало українське село. Виконую чи ф ункції директорки Інституту для молодш их дівчат в Прудентополі, вона не покидає журналістики, і її статті друкую ться в бразілійських і українських газетах в Бразілії (’’Праця” , ’’Б д ж іл ка” ), Америці (’’Свобода” , ’’На родна Воля” ), і Канаді (’’Новий Ш лях” ). Ольга Корчаґін схожа на Гандзю Савицьку тим, що обидві близькі віком, зацікавленням, ідеалами. АНІСА ГАНДЗЯ САВИЦЬКА виросла в Америці і тут одержала вищу освіту, здобувши академічний ступінь ма гістра ф ілософ ії на К олю м бійськом у Університеті, за що дістала від своїх батьків в дарунку летунський квиток на по дорож до Бразілії. Цю подорож відбула вона в квітні 1975 р. зі своєю мамою Др. Теодозією Савицькою, реф еренткою С успільної О піки СУА. Панна Савицька віддавна цікавиться ж урналістикою , вихованням української молоді і загально суспільно-гро- мадськими справами. ЇЇ обширна стаття ’’Серед Українців Бразілії” друкувалась в англомовній ’’С вободі” (’’Ukrainian Weekly ) від 14 червня до 28 серпня 1975 р. Оля Корчаґін про Гандзю Савицьку. Перед приїздом до Бразілії Гандзі Савицької ніколи не зустрічала я молодої української лю дини з-поза океану, і тому очікувала її з цікавістю і нетерпливістю. Сподівалася довідатися багато про українську громаду в Америці, а особливо про молодь, і так сталося. Гандзя мені дуж е сподобалася. Вона людина, яка ціка виться українським и громадами і їх потребами, спостереж лива і балакуча. В розмовах з нею я і др угі дівчата в інститу ті почули багато цікавого про життя українців в Америці, про молодечі товариства, про тяж кі умовини на Україні. Про ці речі загал мало знає, бо рідко коли доходять до нас українські часописи з Америки чи Канади. Така зустріч української молоді з різних країн дуже корисна, бо є поштовхом до кращ ого збереження своєї мови. Виміна дум ок скріпляє плекання українських тради цій, збільшує знання про нарід, з якого походимо. При зустрічах українців з різних країн розмова пливе легко і свобідно. Тут усе дороге, спільне — мова, звичаї, історія, осяги. Тому що я займаюсь виховною працею, мене особливо цікавило, коли Гандзя оповідала про систему українських садочків, які мені дуж е сподобалися і були б вказані для на ших діточок, головно в містах. Теж подобалось мені табо рування, яке провадять в Америці в серйозній д и сц ипліні- порядку. Не менш важливе те, що існую ть молодечі то вариства, що молодь має свої сходини і зайняття. . Ця зустріч з моєю посестрою з Америки мала великий вплив на мою працю як виховниці української молоді і взагалі на мій світогляд. Вона заохотила мене до праці, підбадьорила на дусі, збільшила знання про рідний край, Г андзя Савицька про Олю Корчаґін Зустрівши в Бразілії українську молодь, я відчула, що вона зразу стала мені близькою і рідною , наче ніколи не ділили нас океани. Показалось, що лучить нас українська душа. Особливе вражіння зробила на мене Ольга Корчаґін, молода журналістка, в якій находжу неначе сестру. Близькі ми віком, поглядами, зацікавленнями. Чомусь здається, що знаємо одна одну ціле життя. Таких молодих людей, відданих українським справам, як Оля, нема багато — не то в Бразілії, а взагалі в нашому народі. Оля посвятила м рію свого життя — ж урналістику — коли виринула потреба заповнити місце д иректорки Інсти туту для молодших дівчат у Прудентополі, і вже третій рік посвячує весь свій молодий талант і здоров’я на виховання 60-тих дівчат. Вона для них не тільки директорка, але теж учитешька і любляча опікунка. Вона пильнує їх, вчить їх шити, варити, господарювати, водить до лікаря, присипляє. В полудневих годинах, коли вони вертають з державних шкіл, вона провадить клясу українознавства. Завдяки Олі, діти чудово володію ть українською мовою. Вона вчить їх українських пісень, танців, віршів, виши вання, гагілок. Приготовляє виступи і концерти не тільки з ними, але з дітьми цілої української парафії в П руденто полі. Крім цього, вона безкоштовно вчить української мови учнів у Василіянській семінарії, як також викладає україн ську мову на літніх курсах для учительок українознавства. Оля тендітна, але сильна духом. Д ивую сь звідки бере сили сповняти стільки обов’язків, а вона відповідає ’’Часом Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top