Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Т ільки між нами і телефоном ... ДЕБЮТАНТКИ І КНЯЖНИ — А ДЕ КНЯЗЕНКИ? Баль преси проминув, інші балі ще у сезоні. Ще будуть дебюти і нові королеви, княжни балів. В нас гостювала одна родина з двома дітьми, д о ч ко ю 17 р. і сином 18 р. їхній батько доси ть насміш кувато сприймав баль дебю танток. ’’Рідня немов чомусь хоче показатись зі своїми дочками. Немов вони ляльки на продаж! Одягли, при везли, партнера приліпили і поставили їх на сцену. Ляльки!!! — ’’Але ж це справа традиції, зокрема англосаксонської, де панну ’’уводиться в світ” і представляється вперше ширшому товариству. Це ж має свої причини і практичні потреби” — обстоювала цей звичай моя племінниця, що була тоді в нас також. — ” Це, що ви називаєте потребою, це тільки задавнений застарілий звичай не нашого часу, коли панна тільки й могла, що забавлятись, вдягатись і шукати ’’добру па ртію ” , себто чоловіка з вищою освітою , проф есією, становищем і з ’’доброї родини” . Але чи хтось колись казав, що даний мужчина "зробив добру па ртію ” ? — І в тім самім тоні — ’’чому хлопці не де б ю тую ть?” Заторкнена молода особа, дочка бесідника, піддержала батька! — ’’Правда, хоч на балі преси дівчину не вибирають королевою тільки за красу — мов порожню , дурну ляльку! Хоча є ще якісь інші критерії: діяльність в громаді, заці кавлення, здібності... Але чи колись виберуть якусь дівчину, що є зовсім погана, чи каліка — але талановита?” Батько на це додав: — ” А якщо вибір не є за зовніш ню привабливість, то чому не вибрати князенків також за їхні талант і активність? Чому мають дебютувати тільки дівчата, а хлопці ні? Після цього питання спочатку всі затихли. Ми не були приготованими на такий корк. Перший розсміявся 18-річний син мого гостя. Казав, що не хотів би себе понижувати тими цирковими церемоніями плю с видатками на спеціяльний стрій. Після дискусії, сміху й критики: молоді і старші погоди лися, що коли справді доба рівноправности, то чи не пора трактувати дівчат і хлопців рівно на балях, себто не виставляти їх на показ, тільки справді ’’представити їх ширшому товариству” . Себто представити також і хлопців дебютантів, коли вони починаю ть цікавитися забавами, — а не вживати хлопців тільки за манекінів, ескортів до ляльок. Любов Калинович ВІДГУКИ ЗО грудня, 1975 Шановна Пані Редактор! Проблему нашого шкільництва в ряди-годи порушується на сторінках усіх наших газет та журналів. Автори дописів то уболіваю ть над тим як мало дітей ходить до шкіл українознавства, то оплакую ть ж алю гідний стан браку підручників та научних матеріялів. І ці, і ті мають певну рацію, і та рація власне творить зачароване коло, але... що зроблено для розв’язки? Пані Любов Калинович (Про блеми наших заавансованих дітей, Н.Ж. від грудня 1975 ст. 20) порушує ще один аспект од нієї і тієї ж пробле ми. Розв’язка дуж е проста: індивіду алізація навчання. Учителі — ті про фесійні виховники, а не тільки експер ти в справі виховання — признали цю істину вже від літ. Чому її не прийняли в суботніх школах? Тому власне, що вона вимагає зрозуміння підстав виховного процесу, вимагає солідної підготови вчителя до кож н о ї лекції, ви магає різноманітности научних ма теріялів, вимагає атрактивно і проду мано прикраш еної домівки, вимагає легкого кожночасового доступу до доброї бібліотеки, вимагає дуж е тіс ної співпраці між домом і школою . Здається мені, що лю ди, які працю ють по суботніх школах перші по годяться зі мною, що всього того ми не маємо. Тому й наші діти виявляють брак зацікавлення ш колою україно знавства. Все те приводить нас до підстави нашої проблеми. Десь у нашому с у с п іл ь н о м у ж и т т і ми з а гу б и л и правильне зрозуміння вартостей. Ми твердимо, що хочемо задержати етніч ну окреміш ність, але не подбали про те, щоб наші діти мали центральні місця зустрічі — натомість дбаємо про окремі ’’гн ізд ечка” , які нікого не вдово ляють. Ми твердимо, що ми дбаємо про збереження україн ської культури, але не подбаємо про відповідні видан ня, з яких молодь мала б запізнатися з тією культурою , натомість маємо безліч майже безвартісних брошур. Ми уф ундовуємо катедри, університети, інститути, але школи українознавства, які повинні стати підставою нашого дальшого росту, туляться по чужих, невідповідних кутках. Слава Богу, що наше жіноцтво починає писати про ті справи. З п р а к т и к и зн а ю , що де справа виглядала вже безнадійною , а ж інки ’’присвоїли” собі її, розв’язки знаходи лися. Може наші недоціню вані школи і дуж е-дуж е перепрацьовані учительки знайдуть у СУА своїх оборонців. Д я кую за можливість висловити свої обсервації, остаю зі щирим привітом Марія 3. Одежинська директор Рідної Ш коли у Ф иладельф ії ДАРУНОК Замість дарунку на уродини моєї сердечної приятельки Ксені Добрян- ської складаю 25.00 дол. на Музей СУА Наталія Коменецька
Page load link
Go to Top