Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЗНАЙДЕНА ТІНЬ ЛІНА КОСТЕНКО "Де тінь твоя, ИІлемілю!” Шаміссо Не Верховині, гей на Верховині Угорський камінь з профілем орла, вночі блукають звірі страховинні і капле мед з ведмежого мурла. І умирають згірклі таємниці під крилами пошарпаних драниць, де самотіють Сеньки і Анниці з вустами, голубими від чорниць. На Верховині, ой на Верховині в зелено-чорну химородь лісів гарчать обвали вохрово-левині і йде луна далеких голосів. На Верховині, там, на Верховині ти сам на сам з віками, сум на сум, а під ногами — біле хмаровиння, липневих злив невиплаканий тлум, лебедій легот, негура біласта, летючий дим розріджених висот, — стоїть людина, скинувши баласти, відмолоднівши років на сімсот. ..... А вночі ми сиділи біля багаття, сушили кеди, смажили гриби без жодного мухомора, і раптом — ви знаєте закони фізики? — я побачила свою тінь на хмарі. Велитенську. Задуману і чорну. Тінь сиділа. Тінь до багаття руки простягла. І розминувшись з ембріоном тіла, на білій хмарі далі пропливла. (Л. Костенко. Поезії. Вид. Смолоскип, 1969) ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВІ КОНКУРСИ ФОНДУ ІМ. ЛЕСІ І ПЕТРА КОВАЛЕВИХ Початки науково-літературних конкурсів з фонду ім. Лесі і Петра Ковалевих сягають 1967 року. Тоді то Леся і Петро Ковалеви у 50-ліття свого вінчання постановили створити фундацію для під тримки української науки й культури. Хто ж такі ініціятори і фундатори того конкурсу? Леся і Петро Ковалеви живуть у Швейцарії в Женеві. Уродженці центральних земель України (Леся походить з Яготина на Полтавщині, а Петро з Харкова), опинилися у 1920 році на еміграції. Не числячи недовгого перебування у французькому Конґо, по короткій мандрівці осіли у Швейцарії, де Петро Ковалів закінчив студії хемії. Проживаючи на чужині, не втрачали зв'язку з українською громадою. Особливо замітна їхня жертвенність для жертв голоду в Україні. Багато матеріялу щодо цієї акції можна зачерпнути з листування Ковалевих з гетьманівною Єлисаветою. У 50-ліття свого подружжя, як сказано, створили вони фундацію, призначену на наукові й літературні конкурси з історичною тематикою та державниць ким наставленням. Склали у швейцарському банку фонд, з якого відсотки повинні йти на нагороду конкурсів. Фонд віддали під опіку Союзові Українок Америки. Від того часу розписано три наукові конкурси: у 1967 році з реченцем до 31 грудня 1968; у 1969 році з реченцем до 31 грудня 1970 та у 1971 році з реченцем до кінця 1972 року. Літературні конкурси, згідно з правильником фундації, були проголошувані у непаристі роки: 1969, 1971 та 1973 з реченцями до кінця кожного року. Після ко роткої перерви, спричиненої труднощами організаційного порядку, Союз Українок Америки відновив акцію конкурсу. Покликано, згідно з правильником, Комітет науково- літературного конкурсу. Ведеться переписка з фундаторами для уточнення змісту, характеру та жанру праць і творів, на які будуть розписані конкурси, а теж складу жюрі та інших подробиць, зв’язаних з переведенням конкурсів. Сподіваємося, що в найближчих місяцях ці справи будуть узгоджені й можна буде проголосити чергові конкурси. ЗОЛОТІ ДУМКИ "Хто тратить час — тратить життя. Часу, як і життя, не можна завернути” . С. Смайлас. "Хто мені поверне радість, ідеальне щастя невинної душі, коли вона, мов свіжа квітка, розкривається на зустріч кожній пісні, кожній казці, що мати моя співала або казала за прялкою, а я сидів, притулившись до її колін. Скільки оповідань, казок, леґенд нашого провансальського народу колисали мої дитячі роки! Вигодувавши мене молоком своїм, Мама годувала мою душу старою мудрістю рідного народу та вірою в Бога”. Ф. Містраль. Подала Н. М. НАШЕ ЖИТТЯ, ВЕРЕСЕНЬ, 1976 7
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
