Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Про Т остинець” Валентина Мороза На уродини свого сина Валентин Мороз написав "Гостинець”. — На мою думку цей есей він написав також і для нас: старших і молодших. Цей есей можна сказати є квінтесенцією розвою духовости Валентина Мороза. Він сподівається побачити свого сина. До царства сірого холоду прийде до нього з іншого світу, з далекої Волі — син. Тут Мороз проти ставляє себе як совєтського громадянина в неволі, а син уже є на порозі пробудження національної волі. В синові все буде нести знамено Волі: його вигляд, постава, він навіть принесе зі собою "золотого півня” — символ пробудження. Півень провіщає день по ночі. Будить людей зі сну до життя. В святім Письмі півень пробуджує в апостолі Петрові стійкість до його Учителя. Тепер в Україні люди прикрашують свої будинки візерунками півня, бо чекають його співу щоб сповістити прихід волі. На підставі ’’Замість останнього слова” зрозуміло стає, що молодь в Україні розуміє поважну сучасну ситуацію, і вже їм не вистачають казки, "що ніс через дорогу заєць". Вона, ця молодь чекає і приглядається до дорослих "з чим прийшов?". Чим більше вони довідуються тим більше зростає їхнє зацікавлення життям. Цитую: "і все тяжчають гостинці, що їх приношу тобі”. Коли народився син, була велика радість. Світ перемінився у пісню, але рівночасно ворухнулась тривога, що він дасть цій дитині? яке місце в світі він приготовив своїй дитині? Не ”що” він дасть, але ким він буде? Перед ним стала проблема від- повідальности і обов’язку батька супроти дитини. Він має сина, а він сам є "Гвинтиком" у великій системі. Він має сина, а сам він ще не пізнав свого коріння. Він має сина, а він ще не є повноцінною людиною. Як він може виховати сина коли: цитую "Бо вже є ти — а я ще ніякий Бо вже є ти — а я ще випадковий Бо вже є ти — а я ще не став собою”. Це почуття відповідальности і обов’язку перед будучністю сина створює в ньому неспокій, який дає йому силу до змагу. РОЛЯ ЖІНКИ В АМЕРИКАНСЬКІЙ РЕВОЛЮЦІЇ МАРТА к іч о р о в с ь к а Історію, якої сторінки є записані переважно чоловічими іменами, доповнюється тепер дослі дженням жіночої ролі. Не дивно, що в 200-ліття американської революції появляються різні академічні праці, популярні статті, а теж виставки присвячені ролі жінки у визволенні американських колоній, з-під великобританської влади. Немало є жіночих імен відомих з часів революції; наприклад, Абіґейл Адамс (хоч усі скоріше згадують її чоловіка Джана Адамса). Є і героїчні постаті жінок, які боролися за волю колоній, наприклад т. зв. "Molly Pitcher”. Ще більше жіночих імен знаходимо в легендах, яких ніколи не можна було перевірити, але які вказують на те, що ті жінки були активні й відважні. Американська жінка переходила важку життєву школу. Вона займалася виключно домашньою господаркою, а це ж маловдячна і невпинна робота. Освіта жінок не вважалася важливою. їх не приго товляли до незалежного життя, хоч дівчина мала право успадковувати нерухоме майно. Бути "старою панною” було небажаним, а після одружіння жінка не мала ніяких політичних прав. її в’язали архаїчні англійські шлюбні правила, які давали чоловікові повну владу над жінкою, її дітьми та над її власністю як особистою, так і нерухомим майном. Тому під час революції, коли Континентальний Конґрес враз з зборами поодиноких штатів, заявив, що уряд має право конфіскувати і продавати нерухоме майно льоялістів, багато жінок покривджено, бо жінка не завжди погоджувалася з політичними поглядами свого чоловіка.Краще повелося жінкам патріотів, які займалися справами своїх чоловіків в часі їх непри- сутности. За новим правом колоній становище жінки покращало. Жінка з чоловіком підписували документ, який дозволяв їй зберегти для себе своє нерухоме майно. Але поза тим жінка залишалася далі позбавлена прав. ’’Патріоти" вимагали усунення "оподаткування без представництва” але своїм жінкам відмовляли того ж самого права. Лиш в одному штаті Нью- Джерзі було дозволено жінкам голосувати 2 липня 1776, два дні перед проголошенням Деклярації Незалежности. Цю заяву про право голосування для жінок у штаті Нью-Джерзі скасовано у 1807 році. Усі штати заявили в своїх конституціях, що голосувати можуть тільки чоловіки білої раси. Переважно панував погляд, що жінкам краще не показуватися в чоловічих кругах. Тому в загальному жінки не були політично активними. З листуванння Абіґейл Адамс з її чоловіком, членом Конти нентального Конгресу Джаном Адамсом, який пізніше став президентом США, ясно видно, що вона дуже добре розумілася на політичних і суспільних справах і не раз впливала на рішення свого чоловіка. Але, коли Абіґейл заступилася за жінок, він не піддався. Вона передбачувала, що жінки, які не мають права голосу ані свого представництва, готові перевести свою революцію, але він з того сміявся. 2 НАШЕ ЖИТТЯ, ВЕРЕСЕНЬ, 1976 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
