Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
до чистих джерел народних мистецьких традицій. Крім ужиткового рушника, мали теж декоративне та ритуально-образове призначен ня. В давнину, в хатах вішали рушники, як уже згадано, на кілках, як декорацію житла. Обводили теж ікони рушниками. Цей звичай прийнявся в церкві, і до сьогодні ікони в церкві прикрашені вишиваними чи тканими рушниками. Згодом почали по хатах обводити рушниками портрети визначних людей як Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка й ін. Цей гарний звичай сьогодні дуже занедбується, мовляв, вишиваний рушник у модернім устаткуванні не має місця і є ознакою простоти. На це можна тільки сказати, що при кінці 19 століття ф ранцузькі вельможі так захопилися кролевецьким рушником, що розвісили його в палаті Тульері для декорації. Дуже часто перев’язували рушниками хрести під час походу, процесії чи похорону. Ці рушники звичайно залишалися для церковних потреб та для священиків. Дарували їх церкві з нагоди весілля. Скоро нагромаджувалася велика скількість рушників і церковні старости раз в рік влаштовували рушникові ярмарки під церквою. Бідні дівчата, наймички, в яких не було свого поля, часто купували ці рушники для свого посагу. І так іноді один рушник переходив через коло життя і смерти. Був теж звичай перев’язувати рушником роздоріжні хрести. Ніхто не посмів красти цих рушників і коли вони вже були знищені дощем та вітром, не здій мали їх, тільки чекали, щоб цілком зотліли, і тоді прив’язували новий рушник. Рушник для українця це була річ, яка супроводжала його від часу народження до поховання. Всі важливіші події в житті людини відбувалися в присутності вишиваного або тка ного рушника. В деяких випадках вислови пов’язані з рушником замінюють слова, як наприклад ’’рушники подати” означає заручитися, або ”на рушнику стати" це те саме, що звінчатися. Якщо про дівчину говорили що вона ’’рушників не придбала” це означає була ознака ледащиці, знову ж ’’скриня повна рушників” ознака багатства. Отак рушник став мірилом багатства та працьовитости. Далі буде. ПРОСИМО СПРАВИТИ: У Н.Ж. ч. 3. 1976 на ст. 5 у статті "Українські народні декоративні рушники”, 11-ий рядок з низу повинно бути "каймою”, а не ’’крайкою”. Прод. ЗЛ О ЧИ Н И ПРО ТИ Ж ІН О К Українські жінки стоять звичайно осторонь цього руху жінок, який не раз прибирає форми бунту. Для нас найважливішими є справи нашого народу, а в чергуванні злочинів стоять на першому пляні справи політичних в’язнів. Треба все таки задуматися над тим, чи вільно нам замикати очі на те, що довкола нас діється у світі, у якому по волі чи неволі живемо? Які наслідки може мати для нас та для наших дітей те, що ми не тільки не беремо участи, але навіть не хочемо знати, про що йдеться тим жінкам, чого вони домагаються, проти чого протестують? Чи їхні домагання не мають ніякого відношення до нас та й до наших сестер в Україні? Але ж у низці справ, яким присвяче ні такі Трибунали, чи Трибуни, є багато таких, про які ми повинні б знати, а, може, навіть забрати голос. Правда, нас вражають зовнішні форми цього руху. Деякі справи, особливо зв’язані з сексуальними проблемами, самі по собі для нас дикі чи дивні, не говорячи вже про спосіб, у який їх представляють розгарячковані своїми домаганнями жінки. Але та дивна зовнішність скриває справи, про які ми повинні знати, на які ми повинні так чи інакше реагувати. А багато в тому справ, про які ми повинні говорити від наших сестер в Україні: це житлові умовини, розлука з дітьми, оборона прав і багато інших. Очевидно їхали ми до Брюселі не тільки на те, щоб слухати і пізнати круг зацікавлень і проблем жінок, а в першу чергу на те, щоб говорити про злочини проти наших сестер. І цього голосу не сміє забракнути ніде, де говориться про злочини проти жінок, проти прав людини. У.Л. Т а ть я н а і Л ео нід П л ю щ і го с т я м и у С о ю зі У кра їно к Америки. П ід час з у с т р іч і в дом івці СУА у Н ь ю -Й о р к у г о с т і розказали п о др обиці ум овин у яких п е р е б у в а ю т ь в'язні в т ю р м а х , к о н ц та б о р а х , т а п с и х ія т р и ч н и х "ніч н и ц я х" СРСР. Ті в ід о м о с т і дали погляд на т е як і в чому м о ж н а п о м о г т и наш им землякам т а їхн ім родинам, а т е ж я к і д ії м о ж у т ь п р и ч и н и т и с я до звільнення п о л іт в ’язнів Tetjana & Leonid Pliusch visiting UNWLA headquarters. ВІТАЄМО! Управа 69-го Відділу СУА в Лорейн, Огайо вітає своїх нових членок: Анну Кузан і Фенні Бека. 6 НАШЕ ЖИТТЯ, КВІТЕНЬ, 1976 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
