Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
В ЯЛТІ Галина Царинник Відвідуючи Україну в 1974 p., побували в Ялті (Крим). Соняшний гарячий день, хоч — жовтень. Ідемо в парку, що над морем. Ніжно припливають до берега хвилі, хлюпочуться в них діти, дорослі. Роз дивляємось навколо, прислухаємось до розмов. Відчуваємо себе чужими в лю дськом у потоці. Раптом перед очима в далині рідна постать. Невже? Так, справді! В кінці бічної широкої алеї — Леся Українка. (Чому не на головній?!) Пам’ятник більший як лю дського зросту. Леся сидить, склавши руки на колінах, задумана, але мужня і велична. На руках її — скромний букет живих квітів. Силу духа, певно, хотіла передати скульптор Галина Кальчен- ко, зобразивши її не тендітною, якою вона була. Поставлено пам’ятник у 1971 p., у сторіччя народження поетки. їдемо на базар, купуємо квіти (багато їх там). Наймолодша в групі — Дарця, яка цього року скін чила коледж, шанобливо кладе до ніг Лесі Українки сніп хризантем. Другого дня приносимо до пам’ят ника свіжі квіти. Бачимо, що принесені нами вчора, чиясь турботлива рука поставила у посудини з водою. Питаємо в Інтуристі, чи в Ялті збережено пам’ять про перебування тут Лесі Українки в 1907- 8 pp. Нічого не знають. Довго дзвонять кудись, розпитують і нарешті інформують, що є музей Л. Українки, як відділ краєзнавчого. Спрямовують нас до літературного відділу музею. Знаходимо його, та це зовсім не музей Л. Українки. Це російських письменників Треньова і Павленка. В ньому тільки маленький спогад про поетку. Стоїть бю ст Л. Українки в гіпсі, роботи Г. Кальченко (1958 p.). Портрет роботи художниці С. Ярової; на ньому Леся Українка — в чорній безрукавці і вишитій блюзці (зовсім як ’’однострій” союзянок), стоїть, притулив шись до скелі, над самим морем, а погляд — далеко, далеко в морі. І ’’Мавка” , виконана в дереві, скульптора К. Журавлева. Запитуємо в цьому музеї, де ж нам шукати, присвячений поетці. Спрямовують до загального краєзнавчого. Мандруємо на гору до вірменської церкви, де міститься музей. Зустрічає нас напис: ’’Закрито на ремонт” . Знайшли будинок, в якому жила Леся Українка в 1907 p.. На ньому є меморіяльна дошка. Від будинку дорога іде вниз до центру міста і моря. Кам’яниста вона і не легка навіть для здорової міцної людини. Скільки разів ступала тут нога великої письменниці! З побожністю дивимось на це каміння. С к у л ь п т у р а Л е с і У кра їнки р о б о т и Галини Кальченко п о с та в л е н а у Я л т і на Крим і у 1971 р. Lesia Ukrainka — sculpture by Halyna K alchenko Jalta in 1971. Є меморіяльна дошка на готелі "Ялта” , в якому найперше жила поетка. Та не знайшли її житла 1908 р. 25-го грудня Лйся з Ялти пише матері про свою хворобу нирки. Це та хвороба, що передчасно звела її в могилу. В листі радилася, коли й де їй оперуватися. Хвора сама, доглядаючи хворого чоловіка (через його хворобу й поїхала до Ялти), знаходить сили працювати. У 1907 р. написала ”Айша та Мохамед” , ” 3а горою блискавиці” , скінчила і остаточно від шліфувала "Касандру". Чоловік Лесі з її голосу записував народні мелодії. Не поривала зв’язків з рідними, приятелями: від березня до кінця року написала 18 листів. У 1908 р. Леся ще в Ялті. У квітні їде звідти до Берліну на пораду з лікарями. НАШЕ ЖИТТЯ, ТРАВЕНЬ 1975 7
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
