Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Забирали тебе на світанку. Я слідом, як на виносі, йшла. В хаті плакали діти до ранку, На покутті свіча опливла. На губах твоїх холод ікони, Смертний піт на чолі. Не вмолить! Буду я, як стрілецькії жони, Під кремлівськими вежами вить. 1935 АННА'АХМАТОВА (Реквієм) переклад Б. Олександрів. Сучасність, 1973 Нехай мати усміхнеться, Заплакана мати. Цей виняток із Шевченкового ’’Посланія”, І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Україні і не в Україні..”, написаного сто тридцять років тому, має, як і ціле це ’’посланіє”, свою сильну і вічно актуальну вимову. Місяць травень призначений матері, а ми особливу нашу увагу присвячуємо матерям в Україні, тим матерям, які по обох сторонах в’язничних мурів чи таборових огорож терплять-тужать у розлуці із своїми дітьми. Матерям яких жорстокі суди роз лучили з їхніми найближчими. Тим, які самі станули по стороні правди і за це відсиджують вироки, або й тим, яких сини чи дочки засуджені на довголітні кари в’язниці, таборів чи заслання, або й нелюдського ’’лікування” у психіятричних лічницях. Таким трагічним прикладом може бути засуджена якраз у цьому "році жінки” Оксана Попович, сама хвора — інвалід, яка опікувалася старенькою сліпою матір’ю. Здавалось би, що вже ті самі зовнішні умовини, не дивлячися на все інше, повинні були стримати від переслідування. Але саме тоді, коли хвора очікувала другої, конечної операції, її засудили, позбавляючи можливости лікування та опіки над старенькою матір’ю. Наша преса подає вичерпні інформації про всіх тих жінок, які "рік жінки” проводять в умовинах, які протирічать основним поняттям про права людини. Святкуючи тут місяць жінки-матері, ми не тільки думками повинні товаришити нашим сестрам в Україні, не тільки протестувати й демонструвати. Треба глянути на себе: чи ми, у наших умовинах матеріяльного забезпечення та свободи, виповняємо все, що треба, щоб наших дітей виховувати не тільки у вигодах та забавах, не тільки давати їм освіту та приємності, але виховувати їх на повноцінних людей, гордих із приналежности до свого народу та готових йому служити. У сьогоднішньому числі знайдете поезії при свячені матерям: і тим, які у безконечних чергах ждуть під тюремними мурами (Ахматова) і тим, які дають радість і опіку. Окрему сторінку присвятили ми молодій мамі. До цього інспірував нас лист молодої мами Дори Горбачевської, яка пише, що молодим мамам бракує співника ’’солодких слів" та колисанок, а немовлятко повинно чути від уродження звуки рідної мови. Інша мама говорила про те, що добре було б знати українські назви членів сім’ї. Так то вийшла сторінка мами. Якщо подобається, будемо це у різних відмінах час від часу повторяти. На обкладинці: Мати й дитина. Репродукція з Журнала ’’Нова Хата" ч. 10.-1935 р. Our cover this month: Mother and Child reproduction from "Nova Chata" No. 10, 1935 НАШЕ ЖИТТЯ, ТРАВЕНЬ 1975 1 Після допиту — фраґмент скульптури Галини Кальченко After the Questionning — sculpture by Halyna Kaichenko
Page load link
Go to Top