Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
’’СЛОВОМЕТ” ЖІНКИ В МОЄМУ ЖИТТІ ЮРІЙ микитин ’’Словомет” це пресова служ ба молодих, зорганізованих при Союзі Українських Журналістів Канади. Ці м о л о д і ж у р н а л іст и п е р е силають свої праці д о різних журналів та часописів для використання. Вправді є тоді небезпека, що дана стаття появиться рівночасно у кількох журналах. Ми завжди підтримуємо ініціятиву молодих, а треба признати, що цим разом у низці статтей, які нам прислали, є багато свіжих поглядів. П о к и щ о м іс т и м о ж а р т ів л и в и й ф елейтон. Перша моя зустріч із о с о б о ю жіночого роду залишила по собі дивні й цілковито незрозумілі мені вражіння. Мозок мій ніяк не міг сприйняти, як ця величезна істота може так раптово змінити свою поставу супроти мене від ніжного притуляння голівки д о грудей та приємного погладжування обличчя д о ж о р с т о к о г о з н у щ а н н я н а д " с и д ю щ о ю а н а т о м іє ю ” р а зо м з принизливим засланням на ’’вколішню каторгу” в куток. А за що? За ніщо, кажу я Вам! За правду! За чисту правду! Листи до Редакції 12 червня 1975 р. До Хвальної Редакції "Наше Життя”: Яка мила несподіванка: "СТОРІНКА МОЛОДОЇ МАМИ”! Яко "молода мама”, я дуж е радо її читала і надіюся що б у д у мати нагоду читати її в дальших числах. Цю думку поділяють ще три "молоді мами” (Дякуємо і Дорі Горбачевській і ВАМ!) Дарія Фарміґа Пассейк, Н.Дж. Д в а р о к и я б у л а п р е с - реф еренткою Окр. Ради СУА у Ф ілядельф ії і чула багато побажань від читачів Нашого Життя, щоби скоротити "Хроніку Відділів”, а дати більше цікавого матеріялу, п одібно як колись у "Новій Хаті". Пригадую як Дозвольте розповісти: їдучи домів з товаришем, наша розмова набрала чим раз то агресивні шого тону. О дне слово вело д о другого, поштурх д о поштурху, кулак д о кулака. Я втратив рівновагу, впав, розбив коліно. І на запит, що мені сталося, я згідно з правдою відповів, що впав і розбив коліно. І в моменті потішання, входить якийсь велетень- жінка зі скаргою-жалем, що я її Андрійкові підбив око. Жіноча містерія розпростерлася тепер, мов туманна завіса, п ер ед очима головно, коли ті ж солодкі жіночі уста, які хвалили мене за вивчений величезний вірш та спону кували всіх брати мене собі за п р и к л а д , н агл о ’’з ч е с а л и ” м е н е сер ди то та заслали на "після- лекційну" кару "сто-разової" письмо вої обіцяники на талиці, що "Я НЕ БУДУ БІЛЬШЕ ПРИ В’ЯЗУВАТИ МАРУСИНИХ ШНУРІВОК ДО ЛАВКИ”. Від цього моменту в мене виник глибокий скептицизм д о "спідничко- вого роду". Але разом із скепти цизмом у мене з ’явилося ненаситне нетерпливо чекала я на цей журнал д е друкувалася повість Ір. Вільде "Мете лики на шпильках”. Чи не можна б цикль таких новель на актуальні теми помішувати в ”Наі£іім Житті” місто нуд ної (все ті самі дописи, тільки змінені прізвища) хроніки Остаю з належ ною пошаною Ірина Ванчицька Філяд. 12 травня 1975 р. НЕ-СОЮЗЯНКА ПРО "НАШЕ ЖИТТЯ” Пані Софія Кульчицька з Чікаґо, яка хоч не є сою зянкою , одначе передплачує "Наше Життя”, в своєму листі (9.6.75.) д о пресової референтки СУА Марії Барагури так пише про наш журнал: "Маю п ер ед с о б о ю ’’Наше Життя" і, не повіриш, читаю його вже третій раз. Лягаю д о ліжка, беру жур нал у руку, переглядаю рядки... Така Тобі вдячна за те, що переконала мене передплатити цей журнал.” зацікавлення д о всіх, хто в цю категорію входили. Це невтомне прагнення заспокоїти мою спрагу знання д овел о д о третьої моєї зустрі чі з представниками жіночого роду. І знов розчарування. Здавалося — мов тону в Стиксі. Нічого вже не р озу мію. А бсолю тно нічого! Шукаю чогось, як той кіммерієць, а проблиску нема. Лиш темнота, безпросвітна темнота! Для чого створив Бог ніжнесенькі пальчики?... щоб заплуталися з моїми. Для чого створив Бог делікатнесенькі ручки?... щоб трималися моїх. Для чого створ ив Бог п и ш н есен ь к е личко?... щоб тулилося д о мого. Для чого створив Бог сол одесенькі уста?... щоб з ’єдналися з моїми. Для чого?... І раптом — ці н іж н есен ь к і пальчики, ці делікатнесенькі ручки перетворилися в жіноче клеймо, ви пал ю ю чи на м о єм у обл иччі ’’пентаґон”. Ні, дорогі друзі! Покиньте ваше н а п о л е г л и в е н а м а г а н н я р о з шифрувати жіночу істоту. Відповіді на запит Сфінкса не знай дете ніде. Навіть свята наша непомильна припо відка, що "без горілки жінки ніяк не розбер еш ”, виявляється неправдою — брехнею , кажу я вам! Бо й горілка не помогла. Доказ — клеймо. ТІЛЬКИ для ЛЮБИТЕЛІВ ПОЕЗІЇ Чи знаєте, хто є автором таких славних в українській літературі збірок поезій або поетичних творів: 1. Три літа 2. На крилах пісень 3. Зів’яле листя 4. З журбою радість обнялась 5. Соняшні кларнети 6. Синя далечінь 7. Сліпці 8. Три перстені 9. Попіл імперій 10. Поет Розв’язка в наступному числі ’’Нашого Життя” НАШЕ ЖИТТЯ, ЧЕРВЕНЬ 1975 15
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
