Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
400 осіб, переважно матерів з дітьми. Уривки з І демонстрації передавала телевізійна сітка СіБіСі по всій Канаді в новинах дно. США • 6. 4. 1975 дитяча письменниця Кат ерина Перелісна відвідала Чікаґо. Письменниця відбула зустріч з дітьми двох найбільших шкіл україно знавства в Чікаґо, а увечорі гостили її на спільних сходинах три братства парафії св. Володимира і Ольги. Письменниця читала свої вірші та заохочувала присутніх підтримувати дитячий журналик ’’Веселку”. ПОЛЬЩА ® Маруся Шуцька, солістка оперного театру в Лодзі, не раз бере участь в українських концертах у Польщі. Нещодавно виступала у Варшаві на концерті присвяченім Тарасові Шевченкові. Співачка виконала низку пісень на слова Т. Шевченка та оперні арії з опери ’’Наталка-Полтавка” М. Лисенка та ’’Запорожець за Дунаєм” С. Гулака-Артемовського. Думки про батьків — на день батька Коли я мав 14 років, мій батько був таким неуком, що я не міг його стерпіти. Як я дійшов до 21 літ, я був здиво ваний, як багато чого він навчився за тих 7 літ. (М арк Твейн) Мій батько раз сказав мені: ’’Шкода, що ти не родилася хлопцем. Ти б високо зайшла. М арґарет а М ід ('антрополог) Мій батько, який визнавав конечність освіти, помер, коли я була в каледжі. Згідно з його заповітом, ми не могли одержати ніяких грошей перед закіннченням її. Він боявся, що його чотири дочки будуть сидіти, граючи в бріджа, п’ючи коктейлі і чекаючи на мужів. Розалінд Рассепь Сьогодні я говорю голосно і співаю високими тонами, бо мій батько, коли я була підлітком, звик говорити: ”3ниж свій голос, золотко. Зниж голос. Він мене мучить”. Це показалося знаменитою порадою. Я можу співати навіть з ларингітом. _ . Беверлі Стс Т і л ь к и м і ж н а м и і т е л е ф о н о м . • • Вже літо і з червнем почались всілякі родинні імпрези — головно перше причастя, вінчання і весілля. Попри всі емоційні моменти не обійдеться тут і без певної дози ’’доброзичливої критики” одиниць з особливо "добрим вихованням” ну і очевидно смаком і знанням "бон тону”. Починаються такі доброзичливі коментарі н. прим, ’’щирим згіршенням” що хлопчики до першого причастя не мали білого чи ґранатового убрання, тільки якесь там сиве чи бронзове. Або-коли звичайно дівчатка йшли в коротких суконочках-як тепер деякі вже в довгих ідуть, а деякі беруть віночок з барвінку замість корони, або навпаки — і все це невідповідне. На весілля — тут поле до попису — звичайно форму, стиль весілля і строїв вибирають молоді, щоб це підходило їхньому смаку, настроєві чи іншим бажанням самовислову. Для одних важливо мати кришталеві чарки на столі, для других бути у фраках і довгих сукнях, а для інших звичайні костюми. Година дня, місце гостини та таке інше, часто впливають на вибір строїв. Та тепер мода на всі формальні оказії є дуже елястична, тобто має відзеркалювати дану людину, її смак, потребу руху і вигоди. Коли на балі пані ходять в елегантних вечірніх костюмах зі штанами, так навіть бувають і шлюбні жіночі строї з- довгими штанами... Минулого року в місті Т. Коли молода була в такому білому строю зі штанами один ’’згіршений” священик вийшов з церкви. Коли молоді (чи взагалі люди в церкві) нераз показують забагато плечей, грудей, ніг чи інших частин тіла (інколи не без сальця) то такої гострої реакції нема, та коли все це (грішне тіло) закрите — то наступає "згіршення”. Тепер в неділю по наших церквах також вже бачимо дівчат і пань у довгих штанах у зовсім приличному виді. Чи це образливе для Бога?для людей? Чи це тільки потрясує наші дрібноміщанські смаки, що хтось сміє інакше поводитись і не з того кінця зварене яйце їсти (як у пригодах Ґулівера). Чи це у фраку, у народньому одязі чи у шараварах (а багато тепер одружуються в україн ських строях), чи хтось носить обручку на лівій чи на правій руці) а багато молодих носять на правій, коли їхні батьки часто соромилися бути інакшими і носили на лівій) — це все не суттєве. Чи це весілля у замку Каза Льома, чи в Гантері, чи це фрак чи шаравари, це вибір молодих. А ми їм побажаймо добра, а свої ’’доброзичливі думки критики” після імпрези викиньмо через вікно де не ходять такі що збирають чужі думки чи чужі смаки. Любов Калиновим НАШЕ ЖИТТЯ, ЧЕРВЕНЬ 1975 11
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
