Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СТАНЦІЯ БАРАШЕВО Станція Барашево! Якийсь незначний, насе лений пункт в Мордовській Автономній Республіці. Недавно про нього ніде не було відомо. А тепер згадуємо його часто, пишемо його адресу на ковертах, линемо думками у невідомий простір. Бо там десь живуть і працюють наші жінки-в’язні. Там проходять довгі, предовгі будні їх засуду, їх щоденне життя. Не знаємо їх числа. Живуть там сеньйорки, що докінчують свій 25-літній засуд за працю в ОУН чи УПА. Є там старші жінки засуджені за ’’релігійну пропаганду” на коротші реченці. А є тепер новий прибуток — борці за права української людини. Це молоді жінки з мистецькими чи науковими працями, яких прямування засуд різко перервав. Як проходить їх день? Дещо проникає у світ з листів, деякі вістки привозять рідні, а дещо роз казують звільнені. В останньому часі кільком удалося дістатись на захід. Мордовія — це лісова країна. Положена у розточчі рік Мокші і Ками на півд. схід від Москви. Характер країни це лісостеп, подекуди з торфово- болотяною землею. Клімат суворий, час рістні обме жений до 4-ох місяців. Ліси здебільшого листяні — береза, дуб, липа і доволі багато соснини. Загорода концтабору, оті дерев’яні бараки, обве дені колючим дротом, всюди однакові. Але ’’наші мешкання”, пише одна з в’язнів ’’збудовані добре. Працювали при них наші побратими і вони подбали, щоб дівчатам було тепло. Дарма, що тим "дівчатам” уже по сорок і більше років...” пожартувала. Багатьом із них тут проминули найкращі їхні роки. Деякі зжилися з собою у дружній гурт — це заступає їм родинну атмосферу. Не раз буває, що й якась чужинка достосується до них. Це треба цінити, бо справжня людина це велике добро в тих умовинах. Чи не зрозуміла наших жінок Сільвія Салмансон і чи не підтримала їх голодівку? Одяг у них тюремний, зокрема верхній. Ті ж самі сірі бушлати у кожної, таке саме незугарне взуття. На головах теплі хустки для захисту від вітру й морозу. Але в кожної є щось для святочної нагоди, якась ясна блюзка зі спідничкою чи ціла сукня. Це надягають у свято чи коли приїдуть рідні. Та й тоді не завжди. Мешкання відзначаються незвичайною чистотою. Живе їх шість у великій кімнаті, отже за тим треба слідкувати. Деякі ходять на працю, другі через вік чи інвалідність — звільнені. Але черговість зберігається, а чистота — це теж ілюзія домашнього затишку. І тим вони дорожать. Спитаєте про харч? Дуже одноманітний. Недостає в ньому вітамінів і це в’язні по якомусь часі відчувають. У пакунках просять посилати часник і цибулю, але всі ми знаємо, що дозволена тільки 5- кілограмова пачка на рік. Як і що там умістити? До того воно ще й пов'язане з роботою. Працювати всі в’язні мусять. Є всякі пости в адміністрації табору, але не про них мова. А про справжній 8-годинний день, що проходить у швальнях табору. Там шиються — в одному брезентові рукавиці, у другому робітничий одяг. Здавалось би, що це посильна праця для жінок. Та коли б не було високої норми, коли б не було простоїв через нестачу матеріялу чи зіпсуття машин. До того ще несамовитий гук і запорошене повітря. У перших роках дуже тяжко виробити норму. А не виробиш норми, тоді заробіток менший і все інше утруднюється. З заробітку вираховують в’язневі за харч і одяг, а з надвишки дозволяють докуповувати дещо у тюремній крамниці. А коли надвишки немає, тоді відпадає можливість підхарчуватись. Коли не виробиш норми, виникають різні труднощі на твоєму шляху... Дуже важливе для в’язня — це листування і від відини рідних. Читаємо про те, які перешкоди зустрічає лист, написаний українською мовою! Він переходить цензуру, як і кожен, але шлях його довший а не раз і не доходить до адресата. Те саме з одержуваними листами, на які в’язні так пильно чекають. А вже що говорити про відвідини! Для рідних це довга, коштовна подорож, получена з невигодами і хвилюванням. А для в’язня це справжнє свято. Як часто не доходить до зустрічі через умисне дошкулювання тюремної влади! Як витримують це жінки-в’язні, відірвані від своїх родин у північному суворому кліматі при недостат ньому харчуванні? Вже була згадка про те, що вони творять одну дружню родину. Наложену кару стараються пережити всі, проти несправедливого покарання протестують усі разом. Та й листи до громадськости світу укладають гуртом. Трапляються на їх дорозі й малі радощі, що роз’яснюють їм життя. Від рідні прийде світлина — яке це переживання! В однієї з них зберігся гарний український узір — всі собі його відшивають чи від- рисовують. Хтось прочитав вістку у пресі про своє село, всім із тієї околиці це цікаво знати. А вже коли наближається якесь рокове свято, тоді всі тим розворушені. Ще далеко до Різдва писала одна з них про те, що є в них ”мед до куті і гриби до борщу. Невідомо, чи будуть буряки, а коли ні, то зробимо грибову підливу”. Це дає від- пруження. ’’Заздалегідь усе приготуємо, щоб у всіх був гарний настрій, світлі думки. Може не в один час сядемо за стіл, але вдень і увечорі будемо згадувати близьких”. Та найбільше радости дає їм робота в городі. Поділили ділянки між собою і кожен сіє і садить за своїм уподобанням. Насіння дозволили їм замовити по довгих заходах. Улітку цвітуть півонії, лелії, левкої, чорнобривці, пахучий горошок, мальви. Все те, що водиться по квітниках України. Не зважаючи на те, що кругом сторожеві вишки і день поділений суворим таборовим режимом, жінки- в’язні живуть багатим внутрішнім життям. їх під тримує свідомість правди, за яку потерпіли і потреба витривати при тому. А все інше — це більші і дрібні події, що їх приносить із собою життя. Л. Бура 4 НАШЕ ЖИТТЯ, ВЕРЕСЕНЬ 1975 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
