Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
КІЛЬКІСТЬ-ЯКІСТЬ Минає літо. Повинно воно принести відпочинок, відпруження. Відпочинок це не завжди безділля. Навпаки, людина, яка вміє бути внутрішньо, духово активною, наснажує себе, наче наладовує свіжими духовими вартостями. Якраз так відпочивати, щоб віддалити від себе усякі "трійливі” думки — це вміння, яке треба плекати, якого інколи треба навчи тися. Можна бути активним внутрішньо без того щоб ця активність проявлялася у зовнішніх чинностях. Читаючи спогади, листи чи розповіді в’язнів примушених довгі роки жити у кошмарних умовинах непосильної праці і тяжких життєвих обставин, дивуємося, як вони є всилі це перебути нетільки фізично, але як можуть заховати силу свого духа. Це можливе тому, що вони спроможні створити свій багатий внутрішній світ, хоч це не легко дається. Найменші зовнішні явища можуть стати для них джерелом внутрішніх переживань. Зелена гілка, яку видно понад дахами в’язниці, посаджена квітка, уривок музики. Усе важливе, зауважене, акцепто ване, пережите. Скупа зовнішність, глибоке пере живання. У нашому пересиченому зовнішніми враженнями світі усі речі зливаються наче б то в одне, їх краса зникає у масі, ми ледве встигаємо спостерігати, нічого, або майже нічого не переживаючи. У світі телевізії, радія, швидкої транспортації, масових імпрез — ми спрагнені все нових вражінь, їх великої кількости, а не їх якости, глибини. Інколи хочеться сказати, крикнути: задержіться на хвилинку, станьте, погляньте, послухайте. Знайдіть красу, зворушення у гарному моменті, у хвилині, у краплині — замість шукати повені, водоспаду! Коли читаємо про переживання в’язнів, нашу увагу привертають теж їхні взаємовідносини, дружба не на показ, а з глибини душі, а понадусе зрозу міння того, що кожний є окремою, іншою людиною і що якості кожного треба шанувати. їх єднає одна доля одна ідея боротьби за свободу і пошанування прав людини, але це не значить, що кожний такий самий, однаковий. Соромно говорити про те, що саме там зникає заздрість, еґоїзм чи егоцентризм. Хочеться, думаючи про них, звернути очі на нас. Як ми поводимося тут у цій вільній країні? Замість підкреслювати те, що нас єднає, ми вишукуємо те, що нас ділить, і кожного, хто не думає як ми,любимо вважати ворогом, а то й зрадником. У спільних діях залюбки вишукуємо те, що хтось зробив помилково чи зле. Дошукуємося усякого злого і зумисне це під креслюємо, мабуть на те, щоб самому вийти у світлі такої критики кращим. Кожний успіх мистця, співака, чи науковця ми замість того, щоб, як інші народи, ще піднести, залюбки поменшуємо і то не річевою критикою, а часто особистими зауваженнями, сягаючи до життєпису, всяких особистих інформацій тощо. Те саме з кожним авторитетом. За нами з’їзд українців у Римі. 4.000 присутніх засвідчило про під держку домагання завершити Українську Католицьку Церкву Патріярхатом. Преса в Італії та й у інших країнах Европи інтерпретує цей факт як фактичне визнання Патріярхату. А ми чуємо як раз-у-раз хтось, інтерпретуючий такий чи інший виступ, що не солідаризувався з загальним напрямом, поширюємо вістку про те, що це справа пропаща. Усі позиції, які завоював Блаженніший стараємося поменшити і злегковажити, хоч не дивлячись на те якого б хто не був віровизнання, факт, що у Римі ми маємо український осередок треба уважати корисним. Видається, що у місяці вересні, який у Році Української Жінки присв’ячено політичним в’язням, ми, думаючи про них, повинні б порівняти себе з ними і подумати чи в тих обставинах, у яких живемо, ми хоч частинно здібні наслідувати їх поставу повно цінних людей, що не живуть пасивно, а працюють над виробленням своєї духової сили. На обгортці: Гапина Захаріясевич — Липа. Яворівські типи. Рис. В неділю пополудні "Сусідки". Our cover this month: Halyna Zacharijasevych — drawing "Neighbours" НАШЕ ЖИТТЯ, ВЕРЕСЕНЬ 1975 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
