Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Тільки між нами і телефоном . . . Пекти — чи не пекти? Або — з хемією чи без? Хто з нас не має сусідки, що свято вірить тільки у т. зв. ’’здорові харчі", себто харчі без хемічних презервативних додатків? Очевидно — це досить логічно звучить нам, що все природне — най- здоровіше. Але чи справді? Тепер, коли вже великі підприємства починають оголошувати і... заробляти великі суми грошей з цих харчів "без хемічних домішок”, чи "здорових харчів”, знавці, спеціалісти харчування та публічного здоров’я, і лікарі починають опубліковувати деякі факти в цій справі (гляди: Е. Уілан "Здоровіше від самого життя", Нью-Йорк Тайме, 23-го липня 1975). Наприклад: .— знаємо, що в пекарнях до хліба додають хемікалії проти оксидації (окиснення). Завдяки тому від 1948 р. в Америці зменшилось число захворювань на рака шлунка. Також напр. на земних горішках ("пінатс”) та на пшеничних і разових продуктах, які не мають хемічних презервативів, легко можуть вирости грибки (нпр. афлатоксини), що спричинюють рака печінки. На багатьох продуктах тепер часто вирізнюються написи: "без хемічних додатків” або $$100% природне". Але чи справді це є найкраще? Себто наскільки, і як довго воно буде свіжим без додатків? А далі — чому боятись деяких потрібних хемікалій? Кожна дитина знає хемічну формулу води, цукру чи соли. Вони ж також хемікалії. Але навіть ’’природні” хемікалії можуть бути шкідливими у невідповідній формі чи дозі. Напр. соланіна у бараболі, яку вживати у великій дозі, спричинить шкоду в передаванні нервових імпульсів. Також вітаміна А у великій дозі є трійливою. Вітаміни — чи то у пілюлях чи у городині — це все таки вітаміни, і тут увагу треба присвятити величині дози. Незабаром появиться книжка Елізабет М. Уілан і др Ф. С. Стер: ’’Паніка у спіжарці: факти про їжу, мода і помилкові твердження”. Там багато фактів і прикладів на цю тему. Отже, коли Ви їсте домашньо спечений, тепленький хліб — він смачний, бо свіженький. Та бережіться їжі, яка без хемікаліїв, а довго стоїть. Не забуваймо, що давніше люди більше хворіли і вми рали через шлунок, як і хворіють тепер в різних африканських чи інших країнах, де харчуються тільки ’’природньою їжею”. Тут справа у доборі, про порційності і різноманітності вітамін та інших складників, та — у свіжості. Отже ця нова осторога — це страх чи мода? Самі вирішуйте, але пам’ятайте, що в нас казали ’’обережного Бог береже”. А деякі презервативні хемікалії — це таки допомога бути обережним. Смачного — і обережно! Любов Калиновим ВІДГУКИ П озитивна критика є д у ж е корисною, але ’’куслива” вражає читачів. Такою видається мені вона в рубриці "Тільки між нами і теле фоном..." пера Л. Калинович. Ось кілька зауважень на тему ’’принципи й мода..." Чи дій сно "мода” окремого помешкання не заторкує глибших принципів? Очевидно, що не можна ут о то ж н ю в а т и життя в ок р ем ім помешканні з неморальною поведін кою, але чому покидати родинний дім та зрікатися його передчасно? На самостійність для кожного приходить час, інколи зовсім несподівано. А чи не є це свого р оду еґоїзм платити високу ціну за апартмент (тоді, коли можна жити з батьками), якщо є так багато на світі потребуючих л ю д ей чи установ! В справі абортів — така заувага. Світ все був грішний і лю ди все грі шили, тільки різниця між давнішими поколіннями і теперішнім що колись лю ди сором ились гріха, а сьогодні не т іл ь к и н е м а с о р о м у , а л е ще суспільство схвалює той гріх навіть уважає, як ось у справі абортів, за "гуманітарний вчинок"! Іри на ГІончина Дорогі Пані Редакторки "Нашого Життя”! Мені було приємно побачити Ваш журнал на столику в почекальні на шого лікари д -р а Романа Дикого. П ідкреслю ю цей момент тому, що за три роки мого перебування в Америці перший раз трапилося мені, що л ю дина, неознайом лена з д р угою мовою, мож е знайти щось цікавого рідною мовою, щоб виповнити лектурою час чекання на свою чергу. У почекальнях кількох інших лікарів, яких я відві дала, як пацієнтка, я цього журналу н е б а ч и л а п о м іж в и л о ж е н о ю лектурою. Цей журнал, що випадково попав мені в руки, зацікавив м ене і о д н о часно скріпив мене на дусі. Думаю, що мені вдасться його передплатити і врешті матиму журнал, який відпові датим е мені, як жінці, більше і цікавитиме моїх дочок більше, ніж те, що читає мій чоловік. Дочки читають те, що їм кажеться, але признаються, що читане їх не цікавить. П е р е г л я д а ю ч и ж у р н а л , я полюбила його і я впевнена, що й мої дочки його полюблять... Остаю з пошаною д о Вас Ярослава Леськів Моррісвіпл, Па. НАШЕ ЖИТТЯ, ВЕРЕСЕНЬ 1975 17
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
