Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Тільки між нами і телефоном . . . Пекти — чи не пекти? Або — з хемією чи без? Хто з нас не має сусідки, що свято вірить тільки у т. зв. ’’здорові харчі", себто харчі без хемічних презервативних додатків? Очевидно — це досить логічно звучить нам, що все природне — най- здоровіше. Але чи справді? Тепер, коли вже великі підприємства починають оголошувати і... заробляти великі суми грошей з цих харчів "без хемічних домішок”, чи "здорових харчів”, знавці, спеціалісти харчування та публічного здоров’я, і лікарі починають опубліковувати деякі факти в цій справі (гляди: Е. Уілан "Здоровіше від самого життя", Нью-Йорк Тайме, 23-го липня 1975). Наприклад: .— знаємо, що в пекарнях до хліба додають хемікалії проти оксидації (окиснення). Завдяки тому від 1948 р. в Америці зменшилось число захворювань на рака шлунка. Також напр. на земних горішках ("пінатс”) та на пшеничних і разових продуктах, які не мають хемічних презервативів, легко можуть вирости грибки (нпр. афлатоксини), що спричинюють рака печінки. На багатьох продуктах тепер часто вирізнюються написи: "без хемічних додатків” або $$100% природне". Але чи справді це є найкраще? Себто наскільки, і як довго воно буде свіжим без додатків? А далі — чому боятись деяких потрібних хемікалій? Кожна дитина знає хемічну формулу води, цукру чи соли. Вони ж також хемікалії. Але навіть ’’природні” хемікалії можуть бути шкідливими у невідповідній формі чи дозі. Напр. соланіна у бараболі, яку вживати у великій дозі, спричинить шкоду в передаванні нервових імпульсів. Також вітаміна А у великій дозі є трійливою. Вітаміни — чи то у пілюлях чи у городині — це все таки вітаміни, і тут увагу треба присвятити величині дози. Незабаром появиться книжка Елізабет М. Уілан і др Ф. С. Стер: ’’Паніка у спіжарці: факти про їжу, мода і помилкові твердження”. Там багато фактів і прикладів на цю тему. Отже, коли Ви їсте домашньо спечений, тепленький хліб — він смачний, бо свіженький. Та бережіться їжі, яка без хемікаліїв, а довго стоїть. Не забуваймо, що давніше люди більше хворіли і вми рали через шлунок, як і хворіють тепер в різних африканських чи інших країнах, де харчуються тільки ’’природньою їжею”. Тут справа у доборі, про порційності і різноманітності вітамін та інших складників, та — у свіжості. Отже ця нова осторога — це страх чи мода? Самі вирішуйте, але пам’ятайте, що в нас казали ’’обережного Бог береже”. А деякі презервативні хемікалії — це таки допомога бути обережним. Смачного — і обережно! Любов Калиновим ВІДГУКИ П озитивна критика є д у ж е корисною, але ’’куслива” вражає читачів. Такою видається мені вона в рубриці "Тільки між нами і теле фоном..." пера Л. Калинович. Ось кілька зауважень на тему ’’принципи й мода..." Чи дій сно "мода” окремого помешкання не заторкує глибших принципів? Очевидно, що не можна ут о то ж н ю в а т и життя в ок р ем ім помешканні з неморальною поведін кою, але чому покидати родинний дім та зрікатися його передчасно? На самостійність для кожного приходить час, інколи зовсім несподівано. А чи не є це свого р оду еґоїзм платити високу ціну за апартмент (тоді, коли можна жити з батьками), якщо є так багато на світі потребуючих л ю д ей чи установ! В справі абортів — така заувага. Світ все був грішний і лю ди все грі шили, тільки різниця між давнішими поколіннями і теперішнім що колись лю ди сором ились гріха, а сьогодні не т іл ь к и н е м а с о р о м у , а л е ще суспільство схвалює той гріх навіть уважає, як ось у справі абортів, за "гуманітарний вчинок"! Іри на ГІончина Дорогі Пані Редакторки "Нашого Життя”! Мені було приємно побачити Ваш журнал на столику в почекальні на шого лікари д -р а Романа Дикого. П ідкреслю ю цей момент тому, що за три роки мого перебування в Америці перший раз трапилося мені, що л ю дина, неознайом лена з д р угою мовою, мож е знайти щось цікавого рідною мовою, щоб виповнити лектурою час чекання на свою чергу. У почекальнях кількох інших лікарів, яких я відві дала, як пацієнтка, я цього журналу н е б а ч и л а п о м іж в и л о ж е н о ю лектурою. Цей журнал, що випадково попав мені в руки, зацікавив м ене і о д н о часно скріпив мене на дусі. Думаю, що мені вдасться його передплатити і врешті матиму журнал, який відпові датим е мені, як жінці, більше і цікавитиме моїх дочок більше, ніж те, що читає мій чоловік. Дочки читають те, що їм кажеться, але признаються, що читане їх не цікавить. П е р е г л я д а ю ч и ж у р н а л , я полюбила його і я впевнена, що й мої дочки його полюблять... Остаю з пошаною д о Вас Ярослава Леськів Моррісвіпл, Па. НАШЕ ЖИТТЯ, ВЕРЕСЕНЬ 1975 17
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
