Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
англомовному читачеві — студентові, дослідникові — з української літератури? Найкращим перводжерелом для українознавчих матеріялів взагалі є двотомова англомовна енциклопедія українознавства за редакцією Воло димира Кубійовича. Ukraine: a concise encyclopedia, University of Toronto Press for UNA, 1963-1971; В першому томі цієї енциклопедії понад сто сторін відведено стислій науковій інформації про україн ську літературу. Позатим, одначе, є тільки дві невеликі книжечки, що дають критичний погляд на історію української літератури. Це С. A. Manning: Ukrainian Literature: studies of the leading authors. (Jersey City, N.J. Ukrainian National Association 1944) 126p. ta Yevhen Shabliovsky: Ukrainian literature through the ages (Kiev, Mistetstwo, 1970). 241 p. Меннінґ у своїй книжці концентрується на популяр них сильветках 12 вибраних авторів. Шабліовський подає огляд історії української літератури від 16 століття до сьогодні з точки зору офіційної совєт- ської ідеології. Заповіджений і має незабаром появитися з друку англомовний переклад історії української літератури Дмитра Чижевського — це буде знаменна подія і перша наукова історія української літератури англійською мовою. Не було в нас досі ні однієї загальної хрестоматії з української літератури в англійській мові, немає книги, яка давала б студентові в одному томі літературознавчу інформацію ілюстровану зразками художніх творів різного жанру, що охоплювала б українську літературу від найдавніших часів до сьогодні. Англомовні антології поодиноких жанрів української літератури є теж великою рідкістю, проте існує кілька замітних видань того типу, що на них варто звернути особливу увагу. Це передусім The Ukrainian Poets, 1189-1962.” (Toronto, University of Toronto Press, 1963 for Ukr. Canadian Committee) 500 p. велика антологія української поезії від найдавніших до модерних часів, що її зладили Константин Андрусишин та Ватсон Кірконел та три окремі збірки українських новель: Their; Land an anthology of Ukrainian short stories”. (Jersey City, Svoboda Press, 1964) 325 p. загальна антологія українських новель, що включає давніх і сучасних авторів і появилася під редакцією Михайла Лучковича, ’’Modern Ukrainian Short Stories” (Littleton, Colo.Ukrainian Academic Press, 1973) 228 p. двомовне паралельне видання 15 авторів — модерністів за редакцією Юрія Луцького та ’’Stories of the Soviet Ukraine” (Moscow, Progress Publishers, 1970) 303 p., що включає сучасних українських радянських письменників. Докінчення буде ОДИН У полі воїн. Говориться часто про те, що кожний з тих, що живуть поза Батьків щиною, повинен бути ам басадором , який репрезентує наш нарід. Маємо приклади, як поодинокі особи або сім ’ї, які проживають у віддалених від українських середовищ місцевостях, таку ролю у різний сп о сіб відіграють. Пан Роман Тимчук, який живе у Нью-Йорку, а якого дочка пані Надя Дзіковська живе в Штаті Георгія у місті Сувані, розказав нам про пригоди, які почалися від паски і свяченого. Пані Надя понесла кошичок зі свяченим д о римо-католицької церкви (греко-католицької нема) та просила пароха посвятити Божі дари. Цей випитав д ок л адн о про все, поставив кошичок на час Служби Божої на вівтар, у проповіді пояснив людям що це за гарний звичай святити їжу п ер ед Великоднем і посвятив, усе як годиться. Пані Надя мусіла відповідати на численні питання, які їй задавали при сутні. Другий момент це нотатка у місце вій пресі, д е помішано, як звичайно, український Великдень з "рашен”. Пані Надя Дзіковська зі синами несе свячене до церкви Пані Надя телеф онічно спростувала, у висліді чого було запрошення напи сати про український Великдень. У щоденнику The Atlanta Journal з 26 березня 1975 р. появилася на двох с т о р ін к а х іл ю с т р о в а н а знім кам и стаття про писанки, українські велико дні звичаї та приписи на паску, бабку, хрусти тощо (на підставі книжки Савелі Стечишин) Але на тому не кінець. Тепер почали зголошуватися д о панства Дзіковських різні українці та україн ського походж ення особи , які не знали про те, що в тій околиці живуть якісь українці. Зголосився теж пан Л., а розмова менш більш виглядала так: ’’хочу Вам, Наде, подякувати за припис на паску, бо моя жінка все пробувала, а ніколи не могла зробити паски. Як спекла, то хоч за псами кидай (а пані сміється). Не тільки що зуби не хотіли лізти в її паску, навіть ніж не хотів краяти. Я все думав, чи маю сокирою рубати чи пилкою пиляти. А того року в Великодню п’ятницю жінка замісила паску і пішли ми д о церкви, а як вернулася, паска вилетіла з горшка аж на контуар. А моя Т ереса — "Дмитро — what am I going to do with it now? А я кажу: ’’читай, жінко, далі в газеті, що з тим робити” Ну і вона зробила, як писало. Пані! що то за паска була! Як пух! Ми відразу з ’їли на Великдень, а на другий ден ь Т ереса 2 спекла. Діти їли, сусіди хвалили, а я казав "Дай Боже зд о р о в ’я тій пані, що подала припис д о газети”! Пані Надя діставала теж листи від чужинців, які при тому цікавилися теж тим, хто це українці. Але важливе те, що за посередництвом паски від найшлися земляки і не один пригадав собі від кого він походить. НАШЕ ЖИТТЯ, ВЕРЕСЕНЬ 1975 13
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
