Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ МАРТА ТАРНАВСЬКА Часто чуємо нарікання на те, що чужинці мало, а то й зовсім нічого не знають про Україну. Нарікання зрозумілі й виправдані. Але треба нам розуміти і чужинців. Україна не є підметом міжнародньої політики, з іменем України не пов’язані сенсації такого роду, що їх треба б рапортувати на першій сторінці ’’Нью-Йорк Таймсу”. Широкий загал публіки, який читає тільки щоденну пресу, необзнайомлений або дуже мало обзнайомлений з Україною і українською проблематикою. Але чи справді варто над цим фактом аж так уболівати? Чи справді варто робити з цього справу найпершої ваги і потреби? — Щоденна преса може, якщо треба, за кілька тижнів цю прогалину направити. Хто до недавна знав про Палестину і палестинських арабів? А от сьогодні завдяки політичній та терористичній акції палестинців палестинська проблема не сходить із сторінок преси. Хто донедавна знав, що таке Заїр і де він? А от завдяки змаганням за світовий чемпіо нат боксу всі болільники спорту довідалися про цю нову державу чорної Африки. Не турбуймося і не уболіваймо над браком поверховної інформації про Україну в чужій щоденній пресі. Коли настане відповідна коньюнктура, преса за кілька днів може донести актуальну інформацію про Україну до багатьох мільйонів чужомовних читачів. Справжньою, куди важливішою турботою нашою повинно бути питання: що ми можемо запропонува ти чужомовному читачеві, який хоче глибше запіз натися з українською проблематикою? Які джерель ні праці ми можемо запропонувати тому журналісто ві, що мав би колись ’’поставити Україну на мапу світу”? Які англомовні переклади з української літератури ми можемо запропонувати читачеві, що бажав би пізнати ментальність і світосприймання українця віддзеркалені в красному письменстві? Що врешті ми можемо запропонувати новим поколінням українців на чужині, що не володіють уже україн ською мовою? Наукові праці та худож ні твори не народжуються, як гриби після дощу, при сприятливих умовинах, так як журналістичні новин ки чи репортажі. Вони — коли вже триматися ботанічного порівняння — немов ліс добірних дерев, що його роками треба плекати з любов’ю з увагою, з великою витратою капіталу і людської праці. Існує досі ціла сотня окремих англомовних публікацій з української літератури, і мабуть біля трьох сотень статтей про українську літературу в англомовних журналах. Комусь, може, ці числа видаються імпозантними, але в дійсності це дуже мало і дуже незадовільно. 1) Поперше: вистачить порівняти кількість англомовних видань з української літератури з кіль кістю англомовних видань з літератур російської, польської, чеської, щоб побачити як ми далеко позаду. 2) Подруге: велика кількість наших англомовних видань виходить ’’домашнім способом”: не тільки на кошт наших власних організацій, але й у наших власних видавництвах, що не мають і не шукають доступу до американського книжкового ринку. Це значить, що ці наші видання не реклямуються в професійній пресі, а через те їх не тільки не купують, але про них взагалі не знають, не те що потенційні чужомовні читачі, але навіть спеціялісти книжної справи: книгарі, видавці, бібліотекарі. 3) Потрете: серед цієї сотні англомовних публікацій з української літератури є багато популярних про- паґандивних брошур, що розраховані на усвідомлен ня масового малоосвіченого читача. Тимчасом оцей масовий малоосвічений читач, якщо і читає взагалі щонебудь, то хіба тільки щоденну пресу — йому всі ці видання про Україну непотрібні і вони до нього не доходять. Інтелігентний освічений читач, натомість, що хоче поглибити своє знайомство з Україною, потребує доброякісної літератури, а її в нас обмаль. 4) Почетверте: англомовні книги з української літератури появлялися в різний час, в різних видавництвах. За малими вийнятками, вони не існують або майже не існують на книгарському ринку, так що купити їх трудно, а то й неможливо. Громадських бібліотек, що збирали б такі видання у нас майже немає. В чужих університетських бібліоте ках можна знайти хіба невеликий вибір цих видань. Іншими словами: більшість цих англомовних книг з української літератури для зацікавленого читача майже недоступні. Що більше: немає навіть повної бібліографії цих англомовних праць і перекладів з української літератури так, що не тільки самі книжки, але навіть інформацію про них часом важко здобути. 5) Поп’яте: багато цікавого і вартісного літературознавчого матеріялу появилося в різних англомовних журналах. Чомусь досі ніхто не доду мався до того, щоб матеріяли ці зібрати й видати книжковими виданнями. Пригляньмося ближче цій нашій англомовній продукції: що конкретно можемо запропонувати 12 НАШЕ ЖИТТЯ, ВЕРЕСЕНЬ 1975 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
