Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Здається, що при посиленій співпраці світських і церковних організацій можна б наладнати й оживити громадське життя, що дало б великі користі україн ській громаді в Бразілії. Економічний розвиток Бразілії йде дуже скорим темпом. За останні роки помітний гострий ріст нових промислових міст, наприклад у західній Парані: Каскавел, Апукарана й інші, тож передбачають, що в короткому часі Бразілія стане однією з економічних потуг. У зв’язку з цим посилюється відплив сільського елементу до міста, а, що неминуче при індустрі- ялізації країни, в найближчих роках цей рух ще більше посилиться. Уже тепер помітне переформування суспільних кляс в українській громаді, бо дедалі побільшують ся ряди молодих освічених людей, що вийшли з бідних поселень (колоній). Вони що раз більше поповнюють інтелігентську верству, яка ще не є охоплена українським організованим життям. Мабуть, брак молодечих організацій не дав молоді організаційного вироблення, що тепер некорисно відбивається. А вже справді руїнницький вплив на українське життя зробили роки 2-ої світової війни час т. зв. ’’націоналізації”, коли бразілійський уряд заборонив усякі прояви організованого життя всіх етнічних Груп, припинив навчання їхніх мов у школах та навіть видав заборону вживати між іншим і української мови в церкві на проповідях. — Після закінчення війни, знесено цей закон, що зразу оживало українські організації, але заподіяну шкоду не так легко направити. Далекі від міст українські поселення, з примітивним способом господарки у великій мірі все ще існують, але індустріялізація й урбанізація щораз більше приманює молодь до міст. Там знаходять вони низькоплатну працю неквал іфікованих робітників. Рівночасно молодь заохочена здобувати освіту. Помітно, що за прикладами інших молодь намагається поступати в школи, рівночасно працю ючи. Держава йде назустріч таким припізненим учням. Є спеціяльні "інтенсивні” приспішені курси гімназії, які можна закінчити у двох, замість чотирьох роках. Відвідуючи далекі українські колонії, з їх матеріяльним недостатком, примітивізмом, але теж повні українського духа, чистої української мови, які зберегли релігійність і прадідівські звичаї, не затратили того, що вам таке близьке й дороге — не можете позбутися думки, що ті малі діти теперішніх колоністів, це майбутні мешканці промислових міст. Ви свідомі, що майоріє уже кінець убогої, хоч повної чару і подиху рідної землі доби далеких українських колоній в "інтеріорі”. Тому треба належно пригото вити українську молодь у Бразілії зустріти цю неминучу економічну зміну, яка потягне її з прадідів ських садиб до міста. Безумовно, в Бразілії українське духовенство й жіночі релігійні згромадження є тим чинником, що має безпосередній контакт з нашими людьми, і саме тому на них є відповідальність за збереження україн ської субстанції в Бразілії. На дальшу мету вирішальну ролю в майбутньому української громади й церкви в Бразілії відограє національно свідома українська людина. Треба працювати в напрямі виховання національно свідомої релігійної української людини і в тому спільне завдання церкви і світських організацій, бо незавершена людина не може вповні виконати завдань супроти свого народу й церкви. У якійсь мірі до цієї праці свій причинок дають українці Північної Америки, допомагаючи своїм братам по крові здобувати освіту та вдержуючи контакт між українцями тих континентів, що, безумовно, зв’язує їх з українством. Наприкінці можна прийти до висновку, що в Бразілії є великі економічні можливості, є величезний людський потенціял серед нашого народу, який можна і треба оживити й унапрямити. Є морально здорова молодь, церковні і світські організації, великі матеріяльні над бання українських організацій, наростаючі ряди інтеліґенської верстви, молодь готова до науки, — є інтелігенція і молодь, що зберегла чудово знання української мови і прив'язання до своїх традицій. — Бракує лише соків з рідної землі, з якою зовсім затрачений зв’язок. Цей зв’язок треба посередньою дорогою з інших українських поселень дати україн цям у Бразілії. Зустріч зі студентами-стипендистами в Куритибі в приміщенні Хліборобського Союзу. A meeting with scholarship students in Curitiba. НАШЕ ЖИТТЯ, ВЕРЕСЕНЬ 1975
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
