Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Народна одежа в Яворівщині з перед І. Світової Війни Д-р Василь Лев До першої світової війни народна одежа селян цілої України зберігала всі признаки давньої тради ції з-перед століть. Та вже перша світова війна принесла зміни, що відбилися й на народній одежі. Селяни, що побували в різних країнах, бачили різниці на кожному полі духового й матеріяльного життя, бачили в інших країнах "вищість” культури, це їм імпонувало. Ця "вища” культура зближувала західньоевропейського селянина до міста і його способу та стилю життя. Це імпонувало нашим людям, вони старалися вносити новини, передусім у наш побут. Зміни з користю, а також із шкодою для села принесла тоді нова мода в одежі. "Нова” мода зайшла в найглухіші закутки Галичини, і нова "панська" одежа стала витискати давню сільську, традиційну. Селяни почали "культуризуватися” в ділянці одежі й поступати на цьому полі так, що перед другою світовою війною в деяких околицях важко було знайти чисті зразки давньої традиційної народної одежі. Сталося це передусім в околицях Львова і ближче більших міст. Найменше піддалися новій моді південне Поділля, Карпати і Полісся (під Польщею). Про зміни під большевиками годі говорити. Наші, передусім жіночі організації у вільному світі, як між двома війнами в Галичині старалися, так і тепер тут стараються зберегти зразки давньої гарної одежі наших сіл. Опис одежі з-перед першої світової війни, що його тут подаю, це теоретичний додаток до музейних збірок у вільному світі. Цей опис відноситься до двох сіл Яворівщини, Залужа, 2 км. віддаленого від Яворова на півчічний схід, де я провів дитячі й юнацькі роки до 17-го року життя, і Яжева Старого, 4 км. на північ від Яворова, де я проживав із моїми батьками дальші роки до 2 світової війни, не включаючи років моїх студій і пізніше моєї професійної праці у Львові. Одначе майже цілий яворівський повіт визначався одно стайністю народного саморобного одягу з деякими різницями в одягових деталях, що характеризували окремішні риси кожного села. Вони звичайно були невеликі, але надавали кожному селу своєрідний характер. Тому що одежа їх була з білого домо робного полотна, називали їх, напр., у манастирі в Крехові коло Жовкви: білі гуси ("Прийшли на відпуст білі гуси”). Коли влітку в неділю селяни, вийшли з церкви, забіліло на церковному подвір’ї, тільки вирізнялися темні голови мужчин і кольорові, звичайно червоні, вишивки жіночих хусток на голові. Коли після першої світової війни стали, головно молоді, вдягатися ”по панцки” в вовняні або цайґові матеріяли, то згодом почали шити для мужчин "панцку” одежу з доморобного полотна. Такий одяг можна було випрати й мати його свіжим, про що дуже дбали. Тільки старші придержувалися старої моди полотняного одягу. Що сталося з тими родами одягу з настанням большевицького режиму, можна легко догадатися. Біля церкви в с. Старий Яжків, Яворівицина Near the Church — Jaworiwshchyna Давня народна одежа, роблена з доморобного полотна, льняного, чиноватного (мішані нитки льняні й конопляні) і валового (валовини — коніпного). Жіночий одяг складається з сорочки, мальованки (спідниці), запаски (фартушка), кабата, хустки, бавниці у заміжніх жінок, кафтана: чоловічий одяг — з сорочки, штанів (нагавиць), кабата, кафтана, свити (у жінок і мужчин — з вовняного сукна), капелюха, чобіт. Сорочку шили звичайно з льняного полотна, на неділю і свято, деколи на робочий день з чинова- тини. Вона зроблена з суцільного куска полотна, названого "стан”. Це немов мішок, що сягає боків, так що лишаються отвори, широкі на 13 цм. до яких пришивають рукави.Вони вгорі мають "вуставки”, клинці під пахами, у мужеській сорочці вдолі "дуди", а в жіночій "маншети”, що їх нашивають на збиранки (пліс). З переду сорочки протинають отвір, що сполучується з поперечним отвором угорі, до якого пришивають комірець, званий ’’вопшивка”. Замість 8 НАШЕ ЖИТТЯ, ВЕРЕСЕНЬ 1975 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
