Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Народна одежа в Яворівщині з перед І. Світової Війни Д-р Василь Лев До першої світової війни народна одежа селян цілої України зберігала всі признаки давньої тради ції з-перед століть. Та вже перша світова війна принесла зміни, що відбилися й на народній одежі. Селяни, що побували в різних країнах, бачили різниці на кожному полі духового й матеріяльного життя, бачили в інших країнах "вищість” культури, це їм імпонувало. Ця "вища” культура зближувала західньоевропейського селянина до міста і його способу та стилю життя. Це імпонувало нашим людям, вони старалися вносити новини, передусім у наш побут. Зміни з користю, а також із шкодою для села принесла тоді нова мода в одежі. "Нова” мода зайшла в найглухіші закутки Галичини, і нова "панська" одежа стала витискати давню сільську, традиційну. Селяни почали "культуризуватися” в ділянці одежі й поступати на цьому полі так, що перед другою світовою війною в деяких околицях важко було знайти чисті зразки давньої традиційної народної одежі. Сталося це передусім в околицях Львова і ближче більших міст. Найменше піддалися новій моді південне Поділля, Карпати і Полісся (під Польщею). Про зміни під большевиками годі говорити. Наші, передусім жіночі організації у вільному світі, як між двома війнами в Галичині старалися, так і тепер тут стараються зберегти зразки давньої гарної одежі наших сіл. Опис одежі з-перед першої світової війни, що його тут подаю, це теоретичний додаток до музейних збірок у вільному світі. Цей опис відноситься до двох сіл Яворівщини, Залужа, 2 км. віддаленого від Яворова на півчічний схід, де я провів дитячі й юнацькі роки до 17-го року життя, і Яжева Старого, 4 км. на північ від Яворова, де я проживав із моїми батьками дальші роки до 2 світової війни, не включаючи років моїх студій і пізніше моєї професійної праці у Львові. Одначе майже цілий яворівський повіт визначався одно стайністю народного саморобного одягу з деякими різницями в одягових деталях, що характеризували окремішні риси кожного села. Вони звичайно були невеликі, але надавали кожному селу своєрідний характер. Тому що одежа їх була з білого домо робного полотна, називали їх, напр., у манастирі в Крехові коло Жовкви: білі гуси ("Прийшли на відпуст білі гуси”). Коли влітку в неділю селяни, вийшли з церкви, забіліло на церковному подвір’ї, тільки вирізнялися темні голови мужчин і кольорові, звичайно червоні, вишивки жіночих хусток на голові. Коли після першої світової війни стали, головно молоді, вдягатися ”по панцки” в вовняні або цайґові матеріяли, то згодом почали шити для мужчин "панцку” одежу з доморобного полотна. Такий одяг можна було випрати й мати його свіжим, про що дуже дбали. Тільки старші придержувалися старої моди полотняного одягу. Що сталося з тими родами одягу з настанням большевицького режиму, можна легко догадатися. Біля церкви в с. Старий Яжків, Яворівицина Near the Church — Jaworiwshchyna Давня народна одежа, роблена з доморобного полотна, льняного, чиноватного (мішані нитки льняні й конопляні) і валового (валовини — коніпного). Жіночий одяг складається з сорочки, мальованки (спідниці), запаски (фартушка), кабата, хустки, бавниці у заміжніх жінок, кафтана: чоловічий одяг — з сорочки, штанів (нагавиць), кабата, кафтана, свити (у жінок і мужчин — з вовняного сукна), капелюха, чобіт. Сорочку шили звичайно з льняного полотна, на неділю і свято, деколи на робочий день з чинова- тини. Вона зроблена з суцільного куска полотна, названого "стан”. Це немов мішок, що сягає боків, так що лишаються отвори, широкі на 13 цм. до яких пришивають рукави.Вони вгорі мають "вуставки”, клинці під пахами, у мужеській сорочці вдолі "дуди", а в жіночій "маншети”, що їх нашивають на збиранки (пліс). З переду сорочки протинають отвір, що сполучується з поперечним отвором угорі, до якого пришивають комірець, званий ’’вопшивка”. Замість 8 НАШЕ ЖИТТЯ, ВЕРЕСЕНЬ 1975 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
