Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Вивела біла качка аж дванадцятеро малень ких, жовтеньких, пухнастих каченяток. Ходила щаслива мама по садочку, покрякує від задоволення: не даремно помучилася від спеки і спраги сидячи на яєчках вийшли дітки на славу, здоровенькі і веселі. От тільки біда, що занадто жваві, ні хвилинки не можуть побути спокійно, все розбігаються усебіч! Котресь заховається під вербою, що росте серед садочка, спустивши аж до землі свої густі кучеряві віти, котресь побігло до миски з водою, щоб поплавати, відсвіжитися, а котресь вже забігло аж до городу і там шукає собі чогось поміж грядок з огірками і помідорами. А мамі клопіт! Усіх треба доглянути, щоб не вскочили в халепу, щоб не загубилося якесь, щоб не потрапило в пащу страшного сусід ського собаки, або в пазурі рудого хазяйського кота. А рахувати мама-качка не вміє. Знає тільки, що мусить бути величенький табунець її діток, а скільки їх-не знає. Якось ходила так мама-качка по садочку. Принесли каченятам їсти, збіглися вони на поживу. Бачить мама-качка, наче когось бракує, наче табунець трохи менший, ніж має бути. Залишила мама-качка діток снідати, а сама подалася шукати своє заблукане дитя. Ходила- ходила скрізь, нема! Вже хотіла вертатися до гурту, коли чує: на городі щось пищить у високій траві: пі-пі-пі! Голосочок слабенький, але мати почула і перевальцем побігла туди, звідки він почувся. Дивиться: заплуталося каченятко крильцями і лапками між стеблини ’’крученого панича” і хмелю і не може виплута тись. Тут і наспіла матусина допомога! Своїми лапами мама-качка почала розривати цупку траву і за хвилину каченятко вже весело бігло до гурту, разом зі своєю мамою. ПЕТРО КІЗКО АКРОСТИХ Вікна ми повідчиняли, Ех, як гарно всюди стало! Сонце гріє, скрізь тепло, Наче так ще й не було. А оце ж і є вона... (вноед) ВЕСНА Яка ж вона гарнесенька, квітна, Зелено-листа, голуба, ясна Наша милая весна! Ще із ліжечка встається, А по хаті сонечко сміється, Крізь віконця золотенько ллється. Тепло, гарно, просторо усюди, Аж сміються, тішаться всі люди, Вільно дихать на повні груди. І листвіє, квітне скрізь рослина, Розростається наша рідная калина І радіє радісна дитина. Яка ж вона гарнесенька, квітна, Зелено-листа, голуба, ясна Наша милая весна! 1972 НАШЕ ЖИТТЯ, КВІТЕНЬ 1975 35 АЛЛА КОССОВСЬКА МАТУСИНА ДОПОМОГА
Page load link
Go to Top