Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XXXI ЖОВТЕНЬ, 1974 Ч. 9 ОСЬ І ОСІНЬ ВЖЕ ПРИЙШЛА ГАЛИНА ЖУРБА П Р И Й Д Е . . . Нудьгою втомний ранок і тужливий вечір — день б у д е догоряти, як забута ватра, і з ним відійдуть разом всі буденні речі. День, що по кім ніяке вже не прийде завтра. Тужитиму. Зір б у д е тоскно у плямах на стінах шукати давніх візій та й облич. Велика самотности м оєї настане година. Десь забренить у далях цвіркунів музика і степово-вечірній почую пах сіна. Голоси давно змовклі налинуть ю рбою , немов далекий гомін весняного ліса, рсзіспіваним хором стануть наді мною. І почне опускатись звільна велика завіса. П рохолодою вічність у груди повіє, наче подих левади. І крізь смерку попіль побачу, може, обрис Юра і Софії, як Ренан в очах смерти побачив Акропіль. Осінь. Ми у розпалі наших буднів — буднів осо б и стих, але теж і щ оденної праці в організаціях, школах, клюбах. А членки наш ої органзації у праці над підготу ванням XVII Конвенції СА, яка відкриє й розпічне свят кування 50-ліття існування СУА. Клич Конвенції: „СУЧАСНЕ ЗАВЖ ДИ НА ДОРОЗІ З МИНУЛОГО В МАЙБУТНЄ44 (Д овж енко „Зачарована Д есна44) , тож оглядаємося назад, пишемо історї, звіти, але теж і плянуємо.. Програма Конвенції передбачує вислу хання звітів, але теж семінарів, які підготовляють окремі референтури, а на яких будуть розглянені методи праці на майбутнє. Наче мандрівники, що пнуться вгору і при станули на закруті, щоб поглянути вниз на пройдений шлях, а тоді вперед — чи далека, чи стрімка дорога, які ховає вона небезпеки. Але є ще сьогодні. А воно в нас, що б ми не робили, чим би не були зайняті, затінене, до болю сумною, тра гічною, але й величною тінню Валентина М ороза та всіх тих, хто разом із ним приймає хрест голоду, як гострий вигук протесту проти потоптання прав людини. Ми вра жені, ми зворуш ені, співчуваємо, протестуємо, дем он струємо. Відвернім на хвилину очі від тих героїчних постатей і погляньмо на себе зблизька, докладно, б ез фальшу, б ез малих особистих чи групових амбіцій. Як виглядаємо м и на тлі їхніх починів, їхнього спротиву, їх н ь о ї боротьби? Чи справді діємо всі тільки і виключно з мотивів самої любови до батьківщини? Чи її, далеку, не заслонюють малі, близькі справи, амбіції, щоб показати хто кращий патріот, висунутися так, щоб усі бачили, та ще й кинути тінь на других, мовляв, я кращий, ліпший? Ці дрібні амбі ції, в яких можуть бути теж особисті елементи, як же легко можуть використати і напевно це роблять ті, для кого потрібне наше розбиття, наш брак взаємного п оро зуміння і пошани, потрібне захитання довір’я до проводу організації. Нас усіх, хто змушений був покинути рідну країну, єднає одна лю бов і одна ненависть, навіть якщо різнимося такими чи іншими поглядами. І тому ми повинні перейти понад ці дрібні різниці, тим більше, що маємо організаційні надбудови, які наші спільні д ії повинні вести і координувати. Коли це пишемо, перед нами підготування до великої всенародньої демонстрації. Але не забуваймо, що на щодень є ще інтервенції у конгресменів і сенаторів, які будуть зважати на опінію св оїх громадян і майбутніх виборців, якщо цю опінію ми масово і численно до них донесем о. НАШЕ ЖИТТЯ - ЖОВТЕНЬ, 1974 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
