Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
З л и с т ів д о Р е д а к ц ії Передаємо в скороченні зміст ли ста, який надіслала нам пані Анаста- зія Біловус з Дітройту. ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО РЕДАКТОРКИ „НАШОГО ЖИТТЯ“ Насамперед дописувачка висловлює своє переконання, що статті про мі шані подружжя, навіть якщо вони вже були друковані в інших часопи сах чи журналах, „Наше Життя“ по винно містити, бо „це жіноча — ма мина трибуна", а в інтересі україн ської жінки завжди є і буде, щоб на ші діти дружилися із своїми. Далі пише пані Анастазія: „Звіти Відділів, Окружних Рад СУА є довжелезні, нудні, бо все те саме, постійна, однакова тема. Я думаю, що було б корисніше на тих сторін ках НЖ, таких коштовних, містити статті-поради, як освідомити нашу союзнику, як зробити з неї правдиву громадянку, живу, активну, корисну. Статті про те, як повинна виглядати хата в українському стилі, культурі. Чому повинна союзянка читати рідну пресу, книжки, знати рідну історію". Звернутися до письменників, щоб писали переконливі, міцні статті про те, як „знайти сильну медицину", щоб наші діти були наші, не тонули в чу жім морі. Статті в „Нашім Житті", на думку дописувачки, бувають корисні, але деякі з них треба подавати коротко, як новинку (статті про знахідки то що). Сторінки для дітей корисні, а зувати чи то у формі одягу, стилізо ваних строїв для хорів чи танцюваль них груп, чи взагалі для показу їх серед своїх, а то й серед чужих. Сама любов і прив’язання до свого тут не вистачає. Ми мусимо показувати на ше мистецтво в найкращій формі. Во но мусить говорити до світу не тільки гарячими кольорами, але й своїм ви соким мистецьким рівнем. І тут над мірна певність себе може інколи до вести до того, що замість служити добрій справі і представляти наше мистецтво в його найкращій формі, ми його обнижуємо. Говорячи сло вами Ірини Ґурґули із згаданої статті про конкурс із 1934 p., повторимо, що мистецький народній стрій: „ви явить мистецькі цінності й вікові культурні надбання в народньому ко стюмі, поглибить його зрозуміння й витворить пошану для його поваги й краси серед своїх і чужих“. добре було б, щоб якась мама напи сала про те, як переводить читання тих матеріялів з дітьми. Багато уваги присвячено в листі справі розповсюдження книжок на ших письменників. На літературних вечорах повинні бути доповіді, які заохочували б до купна книжок, а теж поради, як книжки розповсю джувати. Про чужих жінок можна довідати ся з чужих журналів, а ми повинні писати про своїх. Це, заявляє наприкінці п-і Анаста зія Біловус, причиниться до популя ризації журналу, а теж до виховання жінки, яка зуміла б шанувати й охо роняти своє і бути корисною для на роду в його змаганні за здобуття са мостійності! і волі. Підписано: Анастазія Біловус ** * Шановна і Дорога Пані! Відповідаємо, теж скорочуючись: Тема мішаних подруж була пору шувана на сторінках НЖ, хоча б у формі дискусії. До цієї теми поверне мося у зв’язку з листами та дописами про бюро посередництва подруж „Мета", незалежно від того, які є по гляди на доцільність посередництва, а радше, якраз тому, що є на це різні погляди. Довжина і характер звітів з діяльно- сти спричиняє нам багато клопотів, непорозумінь, а навіть неприємно стей. На жаль, усі критикують дов жину й зміст інших, а самі пишуть довгі дописи та ще й гніваються, ко ли їх скоротити. На цю тему пресова референтка СУА помістила в літньо му числі НЖ нове зарядження, і ма ємо надію, що ця ділянка зміниться і буде тоді більше місця на проблеми СУА та й загально суспільні. Все інше, про що пише пані Ана стазія, на нашу думку, не вимагає відповіді, бо або ми вже раніше її висловлювали, або оправа є недиску- сійна. Статтей, які були вже друковані в загальній пресі, стараємося не пере друковувати, бо ж їх можна було там прочитати. Редактор Уляна Любович ЮВІЛЕЙНІ ПОБАЖАННЯ 83-му Відділові СУА в Ню Йорку передаю найкращі побажання з на годи його 10-літнього ювілею. З цієї нагоди складаю 25 дол. на Запасний Фонд Н. Ж. Віра Кушнір, Ионкерс В ід г у к и Минулого року, в числі за жовтень, у вступній статті писали ми про осінь, порівнюючи нашу „осінь бабусень- ку“, на якій „плахта жовтюсенька“ із тутешнім т. зв. „індіянським літом4*. Та й поставили реторичне питання, що цікаво було б знати, чому його тут так називають. Це питання схвилювало нашого чи тача. Мовляв, як можна ставити пи тання і на нього не відповідати, то ж він подбав про відповідь. Ми підо ждали до наступного „ ін д іа н с ь к о г о літа“ і містимо те, що написав нам наш читач. * Гаврило Гордієнко І н д і я н с ь к е л і т о Скінчилося офіційне літо, й дня 23 вересня почалася осінь з туманами, мряками, дощами й холодними вітра ми. Та в переможному, здається, по ході осени настають зміни й час від часу зникають мряки, ясніше світить сонце й небо голубіє так, як ніколи не голубіло влітку. Сухим теплом мов би оглядається літо. Хоч листя жовкне й вітер його зри ває, але ж тепло так, що ані на осінь не подібно. У тиху, спокійну погоду срібними нитками тихо спадає паву тина. Мов би літо, хоч і не те справж нє!.. Літо з продовженим віком, тому, мабуть, його в багатьох країнах і на зивають бабиним літом. Найча стіше це буває під кінець жовтня мі сяця, тому там, де особливо попу лярний святий Євангелист Лука (день його свята Церква згадує 31 жовтня), бабине літо називають „літом святого Луки", де популярний святий Мартин (день його свята Церква згадує 26 жовтня), там бабине літо називають „літом святого Мартина". Коли перші англійські поселенці прибули до теперішньої Америки, то з дому вони привезли поняття „баби не літо", „літо святого Луки", „літо всіх Святих". А коли вони бачили в сусідстві, як індіяни метушилися біля своїх посівів кукурудзи, квасолі та гарбузів, як вони збирали дикі плоди та ягоди брусниць, себто по-госпо дарському висловлюючись, продов жували літній робочий, літній госпо дарський період, то стане цілком зро зумілим, що перші білі поселенці в (Закінчення на обкладинці) 10 НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1974 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
