Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
АЛЛА КОССОВСЬКА СТРАШНА ПРИГОДА, ЩО СКІНЧИЛАСЬ ЩАСЛИВО Осип Федькович СВЯТИЙ МИКОЛАЙ Святий Миколай, Як жив ще на світі, То дуже любив Чемненькії діти. Та й все до них казав: „Ви мої діточки! Найкраще дитині — В руки книжечки! Бо скільки діточки В книжечках читають, То стільки з радощів Янголи співають. А скільки діточки Напишуть складний склад, То стільки Ісус На небі тому рад. Учіться ж, діточки, Бо треба вчитись! І буду вас за це Я благословити". ❖ * * Олесь Бабій ВІЙСЬКО Всі бачили з вас, діточки, Як військо марширує, Як йдуть у бій січовики, Як сстник командує. А це уже давно було, Як стрілці воювали, За Україну пресвяту Свою кров проливали. Та наші хлопці-школярі Стрільців не забувають, На павзах в школі, на дворі Теж вправи відбувають. Стають у довгії ряди: ,.Позір!“ Неначе криця, ї всі марш-марш — сюди, туди, Всі на команду Гриця. Ви пам’ятаєте, діти, як рік то му, на Сзят-Вечір, у день наро дження молодшої дитини Кулини- чів, дволітнього Славка, тато по дарував йому маленьке цуценят ко, яке назвали Даром? За цей час Дар дуже виріс. З ма ленького безпорадного цуценяти він зробився великим, гарним і ро зумним псом. Всі в домі любили Дара, а найбільше за всіх — його маленький господар, тепер уже майже трирічний Славко. Кожного ранку, ледве розплю щивши очі, Славко гукав на свого улюбленця: ,,Дал, Дал, Дал;“ (Він ще ке вимовляв літери ,,р“). А пес уже чекав під дверима на цей заклик і, вдаривши в двері всім своїм дужим тілом, розкривав їх навстіж, як вихор, влітав до дитя чої кімнати й з розгону стрибав у Славкове ліжко. А Сла.вко о'біймав свого друга рученятами, притуляв ся голівкою до його шиї й лебе дів своєю дитячою мовою: ,,Дал- чику, Далчику, доблий день! Як тобі сіпалося?" На це пес відпові дав радісним повискуванням, яке мало б означати: „Дякую, добре!" При цьому Дар намагався лиз нути хлопця в личко. У цьому йо му щастило лише тоді, коли в кімінаті не було нікого з дорослих. Коли ж цю зустріч бачили мама або бабця, Дара відразу ж зганяли А Гриць шаблюку з патичка Підносить ген високо, Кричить, і учить, і гука, І грізно мружить око. І трубить Ромко замість сурм, І кожний наш хлопчина Йде з криком й піснею на штурм, „Не вмерла Україна!“ з ліжка, не зважаючи на протести Славка. — Не треба, щоб .со'бака обли зував тобі личко! Він бігає скрізь, нюхає все, що бачить, і може пе ренести на тебе якусь Хворобу, ■— і ти захворієш... — лагідно поті шала мама о-гірченого Славка. Так було й цього ранку, саме перед Свят-Вечором. Різдво запо відалося бути дуже теплим. Сонеч ко світило зовсім по-весняному --- такі речі тут трапляються... Снігу не було ані крихти. Саночки, що їх приготував тато для Славка та його сестрички Олі, стояли без діла за дверима комори... Але діти цим не журилися. Сонечко так ве село гріло, горобці так голосно цвірінчали, земля на подвір’ї про сохла, і діти разом із Даром бави лися й бігали, кричачи й регочу чись. Тим часом мама й бабця готува лися до Свят-Вечора: прибирали ще дещо в кімнатах, доварювали кутю й узвар, пекли солодке пе чиво. Раптом на подвір’я вскочив ве ликий чужий пес. Це був страш ний пес: в’ся морда в нього була в білій піні, яка клайтями спадала на землю: шерсть на шиї стояла сторчма, очі були налиті кров’ю... Пес біг просто на Славка. Славко так перелякався, що навіть не міг крикнути! Оля в цей час креслила на землі „кляси", готуючись по грати в цю цікаву гру з сусід ською дівчинкою, своєю подругою. Коли вона підвела голову, собака вже був за два кроки від Славка! Дівчинка закричала несвсїм го лосом і кинулась до брата — але було запізно. Страшний пес вже кинувся на Славка. Але в цей час 22 НАШЕ ЖИТТЯ — ГРУДЕНЬ, 1974 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
