Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Наша обкладинка ІВАННА САВИЦЬКА БАБУНЯ З ЛОНДОНУ Містимо сьогодні новель- ку Іванни Савицької п. наг. „Бабуня з Лондону", яка входитиме в збірку її творів, що саме друкується у В-ві „Червона Калина" під заго ловком „З пташиного лету“. Обкладинку проектує Б. Бо- жемський, мовний редактор В. Давиденко. Збірка скла дається з трьох груп творів: „Образки сучасного", „Друж ні усмішки" та „Репортажі". Деякі друкувалися на сторін ках нашої преси, в тому теж у „Нашому Житті". Сама ав торка у вступному слові ка же: „Горстка малюнків-шкі- ців, схоплених у проміжку десятка років — це докумен ти часу, віддзеркалення днів, відбитки сучасного, зафіксо вані »Камерою« згори, гей би з пташиного лету". „Бабуня з Лондону" якраз відповідає цій характеристи ці, а темою підходить до травня, місяця матері, то ж і бабуні. * * * У листі, що прийшов летунською поштою, була коротка записка: ,,Мій літак лінії Люфтганза при землиться цієї суботи о дванадця тій тридцять вполудне. Чекайте на летовищі. Цілую сердешно. Ба буня". В сім’ї Сверщуків — радість і втіха, сплетені з біганиною, ме тушнею, заколотом. Оце вперше за стільки років Богданова мати, Вірина свекруха, Петрусева й Ле- сина бабуня приїде до них у гості з далекого, мрячного Лондону. Діти бігають, тішаться, гомо нять. Нарешті й у них буде своя, справжня бабуня, як у казках. Ла скава, щедра, добряча. Петрусь уявляє бабуню з білим, у вузлик, волоссям, в окулярах на кінчику носа, що ледве сидять ка ньому блискучим, прозорим мете ликом. Лесина бабуня не така. В неї па личка з круглою ручкою, тремтли ві руки, великі капці й повна тор ба книжок, страшних і смішних, яких в Америці немає. Діти готуються їхати на лего- вище, зустрічати бабуню. Богдан метнувся до сусідів за кріслом. У мами ревматизм і гострі познаки артриту (про це в листах ке писа лося), отже кріселко на коліщатах може стати в пригоді. Всі готові, схвильовані, їдуть. Літак присів. Вузькими східцями ступають униз пасажири. Богдан розкладає крісло, чекає, роздивляється. Аж тут прямо на нього націлюється фотокамерою пані, висока і струнка, в модних штанах і светерику, із спортовим плащем на руці. Обличчя майже не видно, воно за скельцями чор них, великих окулярів. Вітер роз сипає кучері, пані сміється: — Богдане, діти, це я! Ну, що? Не впізнали бабуні? Богдан блискавично склав крі сло й кинувся обіймати маму. Пе трусь посумнів, Леся все ще роз глядалась за бабунею, та не та кою, як ця, а за іншою, сивою, справжньою. А Віра сміялась, ка жучи: — От, Лондон, славне-преслав- не місто! Бодай воно на камені ро дилося... Тієї суботи бавились інженери. Сверщуки готувались на вечірку. Віра чепурилась, а діти чекали ча казки, страшні й смішні, цікаві каз ки з Лондону. Бабуня, виспавшись і відпочив ши, метнулась до кухні за заліз ком. — У мене, Вірочко, дві сукні. Одна квітиста, а друга яскраво- зелена. А як у вас? З рукавами чи без? Бо в нас, у Лондоні — плечі голі... Того вечора бабуня збирала компліменти, бавилась, сміялась, танцювала. А казку про дівчинку-Попелюш- ку розказувала дітям Орися, сту дентка каледжу... „Мадонна" — дерев’яна скульптура мистця Михайла Черешньовського та присвячена йому ж поезія Зої Когут, повинні б спонукати до окремої стат ті про жінок у його творчості. Тут можемо тільки згадати про деякі з них та кількома штрихами предста вити його особу. Треба підкреслити особливе трак тування жіночих постатей у творчо сті Черешньовського, яке саме в його Мадоннах знаходить свій найбільш яскравий вияв. Мадонна — частий об’єкт його скульптур у різних о- формленнях — від майже реалістич них аж до такого, як на нашій сього днішній обкладинці. Годиться тут пригадати, що це він створив проект пам’ятника Лесі Укра їнки, який з ін іц іа ти ви Союзу Укра їнок поставили в Клівленді. Тепер на його станку два великі таори — скульптури цієї ж поетки: дгія Торон та, де вже цього літа мають серед ве ликого репрезентативного парку по ставити її постать а друга — це скульптура для „Союзівки". Над ни ми він тепер працює. У пам’яті залишився незабутній бюст Лесі Українки, який чарував нас повним духової краси надхненним обличчям на одній із виставок в Об’ єднанні Мистців у Ню Йорку. Заки ми оглянулися, „пірвав" цю скульп туру один громадянин аж до Вінні пегу та ще й, як кажуть, за обурливо низьку ціну. Коли висловили свій по гляд на ту ціну, маестро вияснив, що „не буде торгуватися за Лесю Укра їнку". З інших „жіночих" скульптур, які довелось >мені бачити, не можу забу ти портрету дружини мистця, який можна було оглянути на минулорічній виставці в гантерській „ґражді', як теж голови акторки Віри Левицької, яка робить таке ж сильне враження, як і її гра. Не можна забути Оксани Макаревич, наче символу молодости, а, може, є ще багато інших, яких ба чити не довелося. Але ж треба сказати хоч щось про самого пана Михайла. Його можна застати майже кожного вечора в при міщенні Об’єднання Мистців у Ню Йорку при Другій Ввню. Михайло Черешньовський є головою цього Об’єднання (в скороченні ОМУА). Ви застанете його дуже часто, на сором нашій спільноті, не при різьбленні чи моделюванні, але на драбині, як ма
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
