Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
„Вирядім ми слово до походу Не в степи кубанські безконечні, А в таємні глибини сердечні, Де кують будуччину народу". Іван Франко ВІТАЄМО НАШ УЛЮБЛЕНИЙ ЖУРНАЛ СОЮЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ НАШЕ ЖИТТЯ із його Тридцятлітнім Ювілеєм ТА БАЖАЄМО ЯКНАЙСВІТЛІШИХ УСПІХІВ НА МАЙБУТНЄ! Живи й кріпись наш друже дорогий, І будь нам Євшан-Зіллям На далеких шляхах чужини! Окружна Рада і Відділи Округи Шикаго: 6,16, 22, 29, 36, 51, 74, 77, 84,101,102,110,111 ЛЮБОВ КАЛИНОВИЧ Тільки між нами і телефоном . •. ЧИ КОРИСНІ Є ПОКАЗИ ПИСАННЯ ПИСАНОК? Великдень. Для багатьох українок тут Великдень приносить певні тра диційні обов’язки вдома та ще й де які зв’язані з „ширенням пропаганди про Україну". Це друге, звичайно, має форму показу печива, дарування знайомим не-українцям українських писанок, показ писання і — дуже ча сто — ще й показ, як саме писати традиційні українські писанки. Це вже так стало в нас принятим, що телефон від моєї знайомої Віри ,К. змусив мене думати над цією спра вою. 'Віра розказувала, як це вона кож- норічно в місцевій американській бі бліотеці показувала, як писати наші писанки. Вона горда була, що при тім могла додати деякі інформації про давню українську культуру, дещо з історії, дещо з сучасного. Одним сло вом, після кожного такого показу почувала, що вона справді щось зро била для України. Цього року, коли її знов запрошували різні американ ські організації та школи, щоб вона влаштовувала показ писання писанок, вона відмовилась. Причина: її минулорічні „учні" спо чатку наслідували українські взори на писанках, уживали тих самих кра сок, стилю. Та, очевидно, що потім вони почали додавати свої власні „самовислови". І так, один учитель у школі вчив дітей, як писати на „пи санках" човники, „геппі фейс“, пля- нети. Дехто малював свої власні гео метричні композиції, а дехто бейзбо- ловий патик, або „Фольксваґен... “ І тепер питання: як довго україн ські писанки ще зможуть притягати людей і як довго вони ще будуть на шими? Коли вже кожний новонавче- ний учитиме писати власного роду взори, чи таким способом наша „мі сія" не закінчиться (через писанки)? Бо ж коли вже всі знатимуть, як саме писати, тоді скоро їхні власні взори будуть їм ближчими й цікавішими, ніж наші традиційні. І Віра тут каже: — Буду показувати взори, буду пояснювати символи, додаватиму ін формацію про походження писанок, але не буду більше показувати, як писати писанки! І справді, дивлячись на повну та рілку писанок у моїх шведсько-аме риканських сусідів, я задумалась. їхні писанки вже годі назвати українськи ми, хоч це я їх навчила писати тому кілька років, коли журнал „Нешонел джоґрафік“ у квітні 1972 року подав такі гарні зразки і пояснення. Та те пер мої сусіди пишуть власні взори, власні човники і навіть мапки своїх подорожей... Отже, чи не робимо ми собі вед межу прислугу, коли поширюємо та ємницю способу творення наших ми стецьких виробів? Чи не краще збе регти цю таємницю так, як деякі ро ди чи господині бережуть таємницю печення добрих тортів? Може таки краще показувати тільки самі писан ки, але не як саме ми їх пишемо?
Page load link
Go to Top